наукових досліджень і бортжурнали в човен «Союз-11» і зайняли робочі місця.
О 21 годині 28 хвилин за московським часом «Союз-11» і «Салют» розстикувалися і продовжили
подальший політ роздільно. Екіпаж човна доповів на Землю, що операція розстикування пройшла
без зауважень і всі систем «Союзу-11» функціонують нормально. На наступних витках з екіпажем
підтримувався регулярний двосторонній радіозв’язок. Самопочуття екіпажу перед включенням
гальмової установки було гарним.
30 червня о 1 годині 35 хвилин після орієнтації човна було ввімкнено гальмову установку, яка
пропрацювала розрахунковий час. По закінченні роботи гальмового двигуна зв’язок з екіпажем
припинився.
Відповідно до програми після аеродинамічного гальмування в атмосфері була введена в дію
парашутна система і безпосередньо перед Землею – двигуни м’якої посадки. Політ апарату
завершився плавним приземленням в визначеному районі.
Група пошуку на вертольоті, яка приземлилася одночасно з човном, відкривши люк, знайшла
екіпаж у складі льотчиків-космонавтів підполковника Добровольского Георгія Тимофійовича, бортінженера Волкова Владислава Миколайовича, інженера-випробувача Пацаєва Віктора
Івановича на своїх робочих місцях без ознак життя.
…За 30 хвилин до приземлення сталося швидке падіння тиску в апараті, що спускався, що й
призвело до раптової смерті космонавтів. Це підтверджується медичними і патолого-
анатомічними дослідженнями. Падіння тиску сталося внаслідок порушення герметичності човна.
МИ ГОТОВІ ДО ПОЛЬОТІВ, з статті-реквієму групи космонавтів «В ім’я майбутнього»
Скорення й освоєння космосу – цього нового незвіданого світу – було б немислимим без подвигів.
І ми знаємо, що шлях підкорювачів зоряних далечіней посипаний не лише лаврами. Це насамперед
справа, яка вимагає величезної напруги людських сил, глибоких знань, мужності і волі.
Тяжка втрата осягла нашу країну. Виконавши завдання на орбітальній пілотованій станції
«Салют», при поверненні на Землю загинули… Георгій Добровольский, Владислав Волков і
Віктор Пацаєв.
…Наші друзі, що піднялися в космос на борті човна «Союз-11», відмінно підготувалися до
польоту. Ми були свідками того, з якою завзятістю і працьовитістю вони відпрацьовували в
наземних тренуваннях і на теоретичних заняттях виконання кожного пункту програми.
Протягом найтривалішого на сьогодні космічного польоту екіпаж орбітальної станції «Салют»
успішно провів іспити і відпрацьовування конструкцій, агрегатів, бортових систем і наукової
апаратури нового космічного комплексу.
…Передчасно і раптово пішли з життя троє наших близьких друзів. Важко повірити в це, важко
упокоритися, що ми ніколи вже не побачимо їх серед нас і вони ніколи більше не піднімуться в
космос.
Кожен з них був для нас дорогий і близький як товариш, як людина, з якою ми разом служили
одній загальній справі.
…Більшість з нас у дні війни були ще дітьми. Зі спогадів ветеранів ми знаємо про те, що, якщо в
бою падав прапороносець, знамено завжди підхоплював хтось інший. Святі традиції батьків. У
мирний час нам довірили штурм космосу. Ми знаємо, що шлях наш складний і тернистий, але
ніколи не сумнівалися в правильності свого вибору і завжди готові до найскладнішого польоту.
Попереду нові старти в безкрайній зоряний світ.
Ми готові до польоту!
МАТРОСОВИ РАКЕТОДРОМІВ, вірш Є. Євтушенка «Двосторонній вічний зв’язок»
У Камчатки и у Арбата,
над ангарскою быстриной
Скорбный выдох: погибли ребята,
словно реквием над страной.
Ни один – как бы ни был увенчан –
не вернется в свой дом наконец.
На три сердца, больших, человечьих.
Стало меньше в России сердец.
И какая тяжелая ноша,
для людей, кому были они
просто Витя и просто Гоша,
просто Слава – в недавние дни.
О, Матросовы ракетодромов!
Вы оставили нам свой устав:
даже в космосе – жилкой не дрогнув,
умирать на рабочих местах.
Сколько в небе невзятых дотов!
И пока человечество есть.
пламя будущих звездолетов
будет вечным огнем в вашу честь.
Вы бессмертны, как возглас: «Есть пламя!»
И неправда, что связь прервалась:
Между Родиной нашей и вами –
двусторонняя вечная связь.
ПОМЕР УДРУГЕ, з повідомлення Інтерфаксу «Останнє російське «космічне» судно
