Перша чверть XIX століття в розвитку освіти і розповсюдження християнства на Північному
Кавказі була ознаменована низкою значних подій. Саме у цей період в Чорноморії широко
розвернулася освітня діяльність військового протоієрея о. Кирила Россинського. Його невтомна, повна кипучої енергії і сміливої ініціативи 20-річна діяльність залишила глибокий слід в краї.
Він сам, захоплюючи козаків своїми полум’яними промовами, збирав з книгою і кухлем в руках
добровільні пожертвування на релігійно-освітні потреби Чорноморського козачого війська,
заснував 10 парафіяльних училищ. Такої кількості їх в ту пору не мали навіть деякі внутрішні
губернії Росії.
Завдяки наполяганню Россинського в 1818 р. в Катеринодарі відкрилося духовне училище.
В ті часи серед Чорноморського духівництва не було осіб з середньою духовною освітою. Деякі
паламарі не лише писати, а й читати не вміли, правлячи церковну службу за псалтирем і
часословом напам’ять.
Россинський проявив себе як блискучий проповідник і грунтовний вчений.
Скульптор М. Мікешин, працюючи над пам’ятником Катерині II, якого поставили в Катеринодарі, включив фігуру протоієрея К. Россинского до видатних діячів Чорноморського козачого війська.
У цьому полягало посмертне визнання видатних заслуг першого просвітителя Чорноморії,
чудового духовного пастиря Північного Кавказу.
ДЛЯ ГАРНОГО СПІВУ, з інтерв’ю В. Захарченка Т. Козирєвій
Прийшовши до хору (Кубанського козачого – авт.), всерйоз узявся за його історію. Починається
вона двісті років тому.
Ще в 1810 році протоієрей Чорноморського козачого війська проповідник Кирило Россинський
погодився з проханням про створення Військового хору «для гарного богослужіння при місцевій
соборній церкві». А в 1811 році, на свято Покрови Божої Матері, козачий хор вперше співав в
Катеринодарі, у храмі. Цей день вважається днем народження нашого колективу.
Коли я про це дізнався, мені стало соромно. Говорю це поклавши руку на серце. Думаю: як же я, без Божого світла в душі, можу бути художнім керівником такого колективу?
...Відновлена історична справедливість. Ось вам і витоки моєї віри в Бога…
ТІЛО НЕ ВИТРИМАЛО, з книги В. Золотаренко «Россинський Кирило Васильович»
Знаючи його життя і палку душу, яка кипіла діяльністю, здається, ніби ця душа дуже багато жила
за рахунок тіла, і тіло не винесло роботи.
