Фінської затоки, він побачив удалині силует прекрасної незнайомки в легкому, що майорів на
вітрі, одязі. Дівчина крокувала золотавим піском босоніж і вела на шовковій стрічечці... маленьку
черепашку (!). Звичайно ж, Олександр Олександрович не міг не оцінити красу і незвичайність
моменту і не закохатися в юнку...
Потім в нього були інші вірні дружини, але перша, Катерина Баркова, доживала віку на
антресолях у майстерні Осьмьоркіна, дбайливо доглядала за двома його дочками від другого
шлюбу і почувала себе повноправним членом великої родини художника.
Третя й остання дружина О. О. Осьмьоркіна, його вірний друг і ангел-хоронитель Надія
Григорівна Осьмьоркіна, була близькою подругою А. І. Порет. Вона написала портрет Надії, дуже
незвичайний – з рогами тура на голові. Побачивши його, та не здивувалася, понад те, високо його
оцінила, сказавши, що жоден рентген не зміг би точніше і вірніше висвітити її внутрішній стан у
той період...
ЗБІРНИК ТАК НІХТО І НЕ КУПИВ, із звіту Н. Назаревської «Метелик Фаберже повернувся з
небуття»
Антикварні меблі, предмети інтер’єру, порцеляна і срібло сьогодні достатньо затребувані. Чого не
скажеш про книги радянського періоду.
У цілому коло читачів і цінителів книжкових скарбів скорочується. Що і продемонстрував
черговий весняний аукціон, що пройшов у «Гелосі».
Прекрасно виданий каталог докладно, науково обґрунтовано описує російські раритети: від
автографів Ганни Ахматової і Михайла Булгакова, прижиттєвих видань Олександра Грибоєдова й
Олександра Блока до авангардної «Расєї» Бориса Григор’єва.
«Милому Олександрові Олександровичу Осьмьоркіну – перший екземпляр цієї книги, дружньо
Ганна Ахматова. 1 травня 1940». Запропонований за суму, еквівалентну 100 американським
доларам, збірник цей так ніхто і не купив.
