Ляхов Владимир (fb2)


Настройки текста:






ЛЯХОВ Володимир Панасович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Льотчик-космонавт (45/91). Перебував у Космосі 333 доби 7 годин 17 хвилин 37 секунд. Поза

межами човна – 6 годин 23 хвилини.

З робітничої родини.

Народився 20 липня 1941 р. в м. Антрациті Ворошиловоградської області СРСР (нині – районний

центр Луганської області України).

Закінчив Харківське вище авіаційне училище льотчиків (1964), військово-повітряну академію ім.

Ю. Гагаріна (1975).

Служив у стройових підрозділах ВПС СРСР (1964-1967), загоні космонавтів (1967-1995),

працював в Центрі підготовки космонавтів ім. Ю. Гагаріна (з 1995).

Льотчик-космонавт СРСР (1979).

Двічі Герой Радянського Союзу (1979; 1983), Герой Республіки Афганістан (1988).

Кавалер трьох радянських орденів Леніна, ордена Жовтневої Революції, афганського ордена

«Сонце свободи», болгарського – «Народна республіка Болгарія», низки медалей.

Кавалер Золотої медалі ім. К. Ціолковського.

Голова Товариства російсько-ланкійської дружби.

Член Луганського земляцтва в м. Київ (2000).

Здійснив три польоти у Космос.

Під час першого на човні «Союз-32» (1979) вперше у світі було змонтовано космічний

радіотелескоп КРТ-10, доставлений на орбіту автоматичним вантажним човном «Прогрес-7».

Здійснив позаплановий вихід у відкритий Космос, де звільняв антену космічного радіотелескопу

КРТ-10, яка заплуталася. Працював на орбітальній станції « Салют-6». Виконав найтриваліший на

той час космічний політ.

Під час другого (1983) на човні « Союз Т-9» працював на орбітальній станції « Салют-7». Двічі

виходив у відкритий космос для монтування додаткових сонячних батарей.

Під час третього (1988) на човні «Союз ТМ-6» працював на орбітальній станції «Мир». Під час

приземлення через проблеми в двигуні змушений був понад добу здійснювати автономний політ.

Серед друзів та близьких знайомих Л. – В. Рюмін, О. Олександров, М. Рукавишников, О. Єлисєєв,

Г. Іванов, М. Ганзоріг, О. Серебров, А. Тамайо, К. Стоянов, В. Поляков, А. Моманд та ін.


***

СИЛА КОНСОЛІДАЦІЇ,

з життєвого кредо В. Ляхова

Суспільство має бути консолідованим.

НЕ ВСТИГ? НАДОЛУЖУЙ, зі спогадів В. Ляхова

У космонавта є план роботи, і час проведення кожного експерименту, який він повинен виконати,

ретельно планується. Проте, якщо експеримент не вдається виконати в запланований термін,

робота над ним все одно продовжується. В результаті інші дослідження відсовуються на пізніший

термін, і космонавтові доводиться виконувати їх за рахунок свого вільного часу.


ТИ – ГОРА, А НЕ МАГОМЕТ, з інтерв’ю В. Ляхова О. Воїновій

Що насправді важко і «зачіпає» всіх космонавтів і астронавтів, так це явище невагомості.

...Спочатку організм достатньо довго пристосовується ... всі органи починають працювати в

полегшеному режимі, – така собі манна небесна! Менше працює серце – менше зусиль йому

потрібно, ніж на Землі. Зусилля м’язів мінімальні, помахав рукою і все...

...Тому після приземлення – і це найважче для людського організму, – гравітація. Кому не

зрозуміло – тяжіння Землі. Ось Вам не сниться «трава біля дому», як у Поперечного. А я знаю

причину! І – не присниться ніколи!

Тисне на тебе... І ногу підняти важко, і серце працює сильніше, ніж там, – у вже рідному Космосі і

невагомості, і кров проштовхується всіма судинами сильніше. Відчуваєш кожну жилку, а не лише

пульсуючу на скроні.

І власна вага твого тіла – гігантська. Ти гора, а не Магомет!

ДИВОМ НЕ ЗАГИНУЛИ, з статті Г. Пономарьова «НП у Космосі»

Існує практика, коли до довгочасної орбітальної станції стартує так званий екіпаж відвідування.

Цей мав перебувати на орбіті вісім діб та вести наукові дослідження. Основний екіпаж «Салюта-6»

– космонавти В. Ляхов і В. Рюмін –з нетерпінням чекали на колег.

10 квітня ракета-носій Р-7А успішно вивела човен на орбіту. Далеке наближення було виконано

нормально, й екіпаж космічного човна «Союз-33» готувався до стикування.

П’ять включень рушійної установки при виконанні дальніх маневрів пройшли штатно, двигун

працював рівно. Сигнальні вогники горіли рівним світлом, стрілки приладів плавно

переміщувалися на шкалах. Не було ніяких ознак наближення лиха.

«Союз» зближується зі станцією, ось до неї вже 16 км, швидкість зближення 24 м/с. Дальність

скоротилася до трьох кілометрів. І тут у роботі зближувально-коригуючої установки «Союзу-33»

почалися збої: швидкість стала більшою, ніж слід. Стабілізація «Союзу» порушилася, умовний ніс

корабля різко задерся догори.

Спрацьовує автоматика, вимикаючи двигун. Човен, схоже, вийшов з ладу.

Пішло інтенсивне скидання інформації на Євпаторійський пункт. Центр управління польотами

зажадав чітко доповісти, що бачили в момент включення двигуна на ділянці зближення зі

станцією, а саме: яким був факел із двигуна? Звучить відповідь: «Факел виходив убік».

Це означало