КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Лозино-Лозинский Глеб [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

показників на перше місце вийшло завдання створення високоефективного серійного

винищувача. Так з’явився МіГ-19 – перший у світі серійний надзвуковий винищувач.

Його замінив кращий винищувач свого часу МіГ-21 з максимальним розгоном у дві швидкості

звуку. Прийнята на озброєння ще у 1959 році, ця машина і досі стоїть на бойовому посту багатьох

країн світу.

1971 року Лозино-Лозинський призначений Головним конструктором надзвукового

перехоплювача, який згодом весь світ знав як МіГ-31 (за натовською класифікацією «Мисливець

на лисиць»). Цей літак здатний виконувати довготривале патрулювання та вести боротьбу зі всіма

класами повітряних цілей у будь-який час доби, у складних погодних умовах, при інтенсивному

веденні радіоелектронної боротьби. Група з чотирьох взаємодіючих літаків МіГ-31 здатна

повністю контролювати повітряний простір до 900 км.


ОБСЛУГОВУЄМО ІНШИХ, з розвідки С. Чалого «Космічний шанс України»

Ще за Корольова, Лозино-Лозинський вперше починає безпосередньо працювати на

космонавтику. Він очолює роботу над орбітальним літаком «Спіраль» та повітряно-космічною

системою, призначеною для виведення його у навколоземний простір. ...Втім, з’ясувалося, що

проект настільки випередив свій час, що радянська промисловість не могла його повною мірою

втілити, насамперед це стосувалося електроніки та теплостійкого покриття; що ж до

аеродинамічного рішення системи, то воно, на думку експертів, було бездоганним.

1976 року Валентин Глушко запрошує конструктора повернутися до аерокосмічної тематики,

очоливши НВО «Блискавка», де розробляються орбітальні кораблі «Бор» та «Буран».

«У космос нас винесе крило!» – повторює Лозино-Лозинський своїм працівникам. І воно

виносить. Космічні літаки «Бор-4» та «Бор-5» здійснюють кілька вдалих польотів в

автоматичному режимі на початку 1980-х, а 1988 року в космос злітає «Буран». Теж в

автоматичному режимі. І теж вдало. Але...

Але Лозино-Лозинський не здається. Наприкінці 1980-х він починає розробку унікальної

багаторазової системи, що і донині випереджає все наявне у світі, – системи МАКС, котра

складається з українського «летючого космодрому» АН-225 «Мрія», зовнішнього паливного бака і

космічного літака «Блискавка». 1994 року ця система була представлена й одержала всі можливі

призи на всесвітньому авіасалоні у Брюсселі. Йдеться про нечувану дешевизну доставки вантажів

на орбіту (у 50 разів дешевше, ніж на американських «шаттлах»), про можливість оперативного

порятунку космонавтів у разі аварії на орбіті («Шаттл» чи «Союз» здатні зістикуватися з об’єктом,

котрий зазнав такої аварії, через дві доби після старту, «Блискавка» – через три години).

І насамкінець – про відсутність потреби у стаціонарному космодромі з його надзвичайно дорогим

обладнанням. ...Але Росія припинила фінансування програми.

Досі безкосмодромна аерокосмічна система МАКС не має аналогів навіть у проектах, створених у

найрозвиненіших країнах. І щонайменше половина МАКСу «лежить» у нас. А тим часом космічна

галузь України тільки обслуговує інших...


ВИ – ТАЛАНОВИТИЙ КОНСТРУКТОР, привітальна телеграма Б. Єльцина Г. Лозино-

Лозинському з нагоди його 90-річчя

Шановний Глібе Євгеновичу!

Сердечно вітаю Вас з 90-річчям.

Талановитий конструктор, видатний учений, Ви внесли величезний внесок у розвиток вітчизняної

авіації і космонавтики. Під Вашим керівництвом був створений «Буран» – унікальний орбітальний

корабель, успішний політ якого став епохальною подією для всього людства, підтвердив статус

Росії як великої космічної держави.

Сьогодні Ви повні енергії, нових ідей і задумів. Утілити їх в життя покликані Ваші учні, які, упевнений, збережуть і примножать чудові традиції російської конструкторської школи.

Бажаю Вам, шановний Глібе Євгеновичу, доброго здоров’я, щастя і всього найкращого!

Б. М. Ельцин.