традиційно чай і широка посмішка в бороду. Так що могло здатися, що це не вони, а всі інші їхали, а Копелєви мали їх підтримати.
ПАСЛИ «ХВОСТИ», з інтерв’ю В. Фаліна А. Кобякову
– У листопаді 1980 року письменник-дисидент Лев Копелєв виїхав до ФРН. У його поштову
скриньку, минаючи пошту, вкинули необхідні для виїзду документи. Наскільки мені відомо, це було зроблено з вашої ініціативи.
– Я завжди ставився з розумінням до права людей на свободу пересування. І, працюючи послом, домагався того, що люди (якщо вони, звичайно, не «значаться в списках») уже на другий-третій
день отримували візу. До речі, до 1930 року СРСР був найвільнішою в цьому сенсі країною. Це в
роки сталінської контрреволюції запровадили багатосторінкові анкети, рекомендації...
Я був у дружніх стосунках з Генріхом Бьоллем, той написав листв із запрошенням для Копелєва, а
я через своїх людей зробив так, що листа вкинули до поштової скриньки Копелєва. Сам не міг –
«хвости» пасли.
НЕЗРУЧНА ДОПОТОПНА ЛЮДИНА, з вірша Є. Євтушенка, присвяченого Л. Копелєву
Человек седой, но шумный,
очень добрый, но неумный,
очень умный, молодой,
с громогласными речами,
с черносливными очами
и библейской бородой.
…………………………….
Он остался чистым-чистым
интернационалистом
и пугает чем-то всех
тенью мопровской загробной
неудобный, бесподобный
допотопный человек...
ЗАКОРДОННА САМОТНІСТЬ, з вірша В. Корнілова «В готелі» присвяченого Л. Копелєву
Телефон молчит вроде жмурика:
Никому я не нужен тут.
Телефонная ж книга Цюриха
Весит что-нибудь целый пуд.
И ничуть не уступит Библии
С иллюстрациями Доре...
Ждал сумы и тюрьмы, и гибели,
А в удобной лежу норе.
……………………………………
Мерный стук до ушей доносится,
Не поймешь, по кому скорбя...
Зарубежное одиночество,
Что милей и страшней тебя?
ДВА СВЯЩЕННИКИ І ЗАТЯТИЙ АТЕЇСТ, бувальщина
Під час чергової важкої хвороби, коли, здавалося, Л. Копелєву вже не видертися, його по черзі
відвідали в лікарні патер і пастор. Кожний намагався звернути зашкарублого атеїста у свою віру, а
зашкарублий атеїст викручувався як міг, намагаючись ні того, ні іншого не скривдити; запевняв, що його вже обернув у свою віру попередній відвідувач.
