батьківщину аріїв, які містяться у «Ведах» та «Авесті» і дійшов висновку, що описані в них реалії
відповідають високим заполярним широтам, а ніяк не індійським субтропікам чи іранським
широтам 30-35 градусів.
Полярна ніч на батьківщині аріїв триває сто діб. Зміна полярного дня полярною ніччю триває тут
30 діб. Вся ця місцевість розташована на південному березі замерзлого Білого океану. Коротко
кажучи, опис прабатьківщини відповідає заполярним берегам Північного Льодовитого океану, а
ніяк не Індії або Ірану.
У 1910 році відомий біолог початку ХХ століття Євген Єлачич опублікував в Санкт-Петербурзі
книгу «Крайня Північ як батьківщина людства». Його робота багато в чому спирається на дані
Тілака.
ІНТЕРЕС ПОЖВАВИВСЯ, з дослідження С. Федченка «Журнал для дитячого читання в уяві
літературної критики початку ХХ ст.»
У це неповне двадцятиріччя – з 1900 по 1918 рр. – пожвавлюється інтерес критики до дитячої
літератури взагалі, і її особливої області – дитячої періодики. Критика дитячої літератури не могла
вже задовольнятися нечастим мигтінням в літературно-критичних розділах газет і «товстих»
журналів, головним чином, педагогічних й, рідше, літературно-популярних.
У 1911 р. практично одночасно, хоч і незалежно один від одного, в обох столицях Росії
…з’явилися два видання, спеціально присвячених критиці дитячої літератури і журналістики. У
Москві – «Новини дитячої літератури» (редактор А. І. Колмогоров), в С.-Петербурзі – журнал «Що
і як читати дітям» (редактор Є. О. Єлачич).
Ці видання займалися не лише безпосередньо критикою літературних і науково-популярних творів
для дітей, але й розробкою питань теорії дитячої книги і періодики, ілюстрації для дітей,
питаннями керівництва дитячим читанням і вихованням.
