Залозецкий Роман (fb2)


Использовать online-читалку "Книгочей 0.2" (Не работает в Internet Explorer)


Настройки текста:


ЗАЛОЗЕЦЬКИЙ Роман Васильович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: русинсько-австрійський.

Хімік, геолог, інженер-технолог, громадський діяч. Почесний британський консул у Львові (1904-1914).

З родини священика. Батько, Залозецький В., – служитель культу, письменник.

Народився 29 березня 1861 р. в м. Болехові Австро-Угорської імперії (нині – Долинський район

Івано-Франківської області України).

Помер 6 жовтня 1918 р. в м. Відні (Австрія).

Закінчив Віденський та Львівський політехнічні інститути.

Був викладачем Львівського політехнічного інституту.

Член-кореспондент Російського технічного товариства (1895).

Один з фундаторів і перший голова Українського технічного товариства (1908).

Радник Австро-Угорського міністерства публічних робіт (1914).

Учасник ІІІ Міжнародного нафтового конгресу в Бухаресті (1907).

Посол у Галицькому соймі (1913).

Друкувався в «Нотатках наукового товариства ім. Т. Шевченка», «Нотатках Російського

технічного товариства».

Серед доробків – стаття «Про парафіни в нафті».

Серед друзів та близьких знайомих З. – А. Корнелля, Т. Войнаровський, Г. Клярфельд, Ю.

Медведський, А. Говикович, М. Дзерозич, А. Головка, В. Сютик, Я. Литвинович, С. Герасимович, В. Нагірний та ін.


***

ВИКЛИК ТРАДИЦІЯМ,

з наукового кредо Р. Залозецького

Сміливо кидати виклик традиціям.

ФУНДАТОР ПІОНЕРНОЇ ІДЕЇ, з статті «Розкладання органічного» на neftelib.ru

Припущення, що нафта є прямим продуктом особливого виду гниття або розкладання, що

здійснюється під затримуючим впливом морської води, зустрічає велику підтримку серед

науковців. Проте більшість американських геологів не поділяють думки Р. Залозецького про те, що нафта з’явилася в результаті безпосереднього гниття і розкладання, і вважають, що роль

солоної води обмежується лише уповільненням розкладання органічного матеріалу, чим

відкривається великий простір чиннику, який часто не враховується, – часу.

СПІВАВТОР НОВОЇ ФОРМУЛИ, з дослідження А. Гретца «Хімія нафти»

Гель і Медінгер запропонували для кисневмісних з’єднань одну з двох нижченаведених формул:

I8 W I8 5

с=о сн\о

I або /»з

СНОН С-(ОН)

I I

Ш1– тГ 3 vjJls

Залозецький і Харічков запропонували іншу структурну формулу:

nx / О2\

>CH(CH3)4-CH/ >СНОН ./ N о /о

Цю пропозицію Залозецький обґрунтовував наступним чином:

а) продукти носять слабкий кислотний характер;

б) дією йоду і червоного фосфору було одержано речовину, що відповідає формулі CioHi7lO; v

в) продукти розчинялися в концентрованій сірчаній кислоті, – доказ утворення сульфокислот;

г) їх хлорангідриди стійкі по відношенню до води і лугів, але при гідролізі утворюють, разом з

первинними кислотами, з’єднання невідомої будови, котрі мають ароматичні запахи.

ВИЯВИВ КРИСТАЛІЧНУ ФОРМУ ЦЕРЕЗИНІВ, з розвідки «Вуглеводні» на anchemistry.ru

Детально вивчав властивості твердих вуглеводнів, виділених з нафти і озокериту Бориславських

родовищ, Залозецький.

Зіставляючи властивості церезинів, виділених з озокериту, з впливом на них на них високої

температури і опісля, дійшов висновку, що в необробленому озокериті парафінові вуглеводні

перебувають в аморфному стані, і лише після впливу на них високої температури (при перегонці) вони набувають кристалічної форми.

Ці уявлення Золозецького викликали великий інтерес і послужили поштовхом до інтенсивніших

досліджень з метою з’ясування хімічної природи і фізичних властивостей нафтових парафінів.


ЗАКЛАВ ОСНОВИ ГЕОХІМІЇ НАФТИ, з кореспонденції Р. Фабрики «Лідер нафтовиків

Галичини»

Поклади газу в Галичині відкриті у 1912 році. ...А нині на календарі 2008-й. І ця вісімка нагадала

мені, що 90 років тому помер один з найславетніших українських учених-нафтовиків Роман

Залозецький.

Професор Р. Залозецький – учений, що у 1899 році при Львівській політехніці, яку закінчив сам, організував першу «Крайову науково-дослідну станцію» для вивчення прикарпатської нафти та

озокериту. Очолюючи цей підрозділ, молодому вченому вдалося вперше встановити у складі

високомолекулярних вуглеводнів ізопарафінові сполуки. Разом з Г. Клярфельдом він уперше

довів, що прикарпатські нафти є оптично активними.

Роман Залозецький заклав основи нової галузі науки – геохімії нафти. А ще він вивчав питання

водопостачання Львова, описав родовища прикарпатських калійних солей та інших корисних

копалин, ...склад повітря в озокеритових шахтах Борислава.

Паралельно з діяльністю в царині нафтової промисловості Р. Залозецький займав урядові посади.

Був радником австрійського уряду, членом патентного уряду, з 1901 року – почесним консулом

Великобританії у Львові, представником французьких і англійських нафтових фірм в Галичині.

У 1913 році політична ситуація в Галичині напередодні Першої світової війни змусила п. Романа

переїхати до Відня. Там він деякий час працював радником міністерства публічних робіт.


ДБАВ ПРО ДОРОБКИ КОЛЕГ, з статті М. Павлюка, Р. Макітри і Д. Брика «Забуте ім’я»

Результати своїх робіт Й. Геккер опублікував у 1820 р. у «Збірнику праць Політехнічного

інституту» у Відні. Уже наприкінці ХІХ ст. цей журнал був майже недоступним, тому ім’я та

пріоритет Й. Геккера були забуті.

Відомий галицький спеціаліст у галузі нафти, професор хімічного факультету Львівської

політехніки Роман Залозецький вважав за доцільне здійснити передрук повідомлення Й. Геккера, яке мало інтерес як для нафтовиків, так і для істориків техніки, у журналі «Naphta». На жаль, за

100 років, що минули, і цей журнал став недоступним сучасним дослідникам. А матеріал, поданий

Й. Геккером, без сумніву, може мати значення для науковців, які займаються історією

нафтовидобутку і нафтової промисловості, та й просто для читачів, які цікавляться історією нашої

країни. Тому ми вирішили опублікувати переклад статті Й. Геккера, а також приміток, зроблених

до неї як самим ініціатором повторної публікації, Романом Залозецьким, так і редакцією журналу.

АКТИВНИЙ ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ, з статті Б. Лановика і М. Лазаровича «Західна Україна в

складі Австро-Угорщини (кінець XVIII – XIX століття)»

У цей час плідно працювали вчені із світовими іменами, які через свою активну позицію в

обстоюванні української державності були замовчувані як царською, так і більшовицькою владою.

Це І. Верхрадський – видатний дослідник флори і фауни, ентомолог, який зробив величезний

внесок у створення української наукової термінології; І. Горбачевський – видатний біохімік, який

синтезував сечову кислоту, професор Українського університету у Відні, згодом ректор Празького

університету. Серед відомих українських вчених того часу – ботанік і географ О. Волощук, хімік

Й. Геккер, природодослідник та суспільствознавець С. Подолинський, знаний у всій Європі

економіст М. Туган-Барановський, геолог Ю. Медвецький, хімік Р. Залозецький.

Наукові досягнення кожного з них здобули світове визнання. Так, Роман Залозецький був

професором Торговельної академії у Львові, радником австро-угорського уряду, заступником

консула Великобританії, послом до австро-угорського парламенту, головою товариства

«Сільський господар», директором Торгової школи товариства «Просвіта» у Львові.

...За ініціативою о. Тита Войнаровського, проф. Романа Залозецького і д-ра Альфреда Говиковича

засновано в р. 1908.: Парцеляційне товариство «Земля», стоваришеннє зареєстроване з обмеженою

порукою у Львові, щоби вказувати тим, що наміряють набути землю, відповідні ґрунти і майна до

купна; посередничати в інтересах парцеляційних між купуючими і продаючими; уділювати

правної і технічної помочі; уділювати кредиту і помагати до узискання кредиту в інших

фінансових інституціях на купно землі або на сплату довгів гіпотечних, та взагалі переводити

ділання, котрі входять в об’єм парцеляції.


ОПІКУВАВСЯ ІМІДЖЕМ УКРАЇНИ, з розвідки Ю. Терещенка «В. Липинський і

український суспільно-політичний рух в Галичині у 1907-1917 рр. Причинки до історії»

Важливим результатом львівських нарад було утворення Українського Інформаційного Комітету

на чолі з діячем послідовно консервативного напрямку професором Романом Залозецьким.

Комітет активно сприяв поширенню інформації про Україну у західному світі.

Р. Залозецький, який мав тісні контакти з англійськими і французькими промисловими колами,

сприяв, зокрема, створенню відповідного комітету у Лондоні і поширенню низки публікацій в

англійських періодичних виданнях про Україну.


ЗАЗНАВ УТИСКІВ, з книги К. Левицького «Історія полiтичної думки галицьких українцiв 1848-1914»

В польськім таборі відбувався тоді живий фермент орієнтацій передвоєнних. Всепольський

делегат граф Скарбек зложив був свій мандат до делегацій, бо він хотів промовляти в делегації

проти союзу Австрії з Німеччиною, а президія Кола польського на се не призволила.

Се була та проникаюча струя польської політики, що зверталась на сторону Росії, головно з

антагонізму до Німців...(«Галицко-русское Общество» в Петербурзі звертає увагу на загальну

німецьку небезпеку, що насуваесь на всіх Славян. Ректорат львівської політехніки самочинно

усував нашого професора Романа Залозецького, за його статтю вислану до берлінської

кореспонденції «Der Osten», в справі зарібкової еміграції).


ТЕПЕР СТОЇТЬ ХРУЩОВКА, з інформації «Вулька та вулиця Чупринки» на mynews-in.net

Адресу 58-а за Польщі мало будівельне підприємство й тартак Левинського, керамічна фабрика

Око скульптора Литвинюка, фабрика мила Мута й редакція газети Професійні вісті .

Деревообробне підприємство на базі тартака Левинського існувало до 1970 року, коли на його

місці спорудили п’ятиповерхові житлові будинки від вулиці Жуковського. Зараз у колишніх

уцілілих приміщеннях фабрики Левинського містяться Львівський обласний центр

гідрометеорології, Головний диспетчерський пункт управління житлово-комунального

господарства Львівського міськвиконкому, ремонтно-будівельна фірма Зелукрбуд і ремонт

побутової техніки ТзОВ Рита.

Цю адресу має також житловий будинок. На місці збудованої в середині 1960-х чотириповерхової

хрущовки під №59 раніше була вілла Рома професора мистецтвознавства, члена НТШ Романа

Залозецького, споруджена на початку XX століття у стилі фольклору.