...Ми бачимо тут не стільки змішання мов, але й дуже доречне в даному випадку змішання
музичних стилів малоросійських і єврейських.
...Сквира – повітове місто Київської губернії, яке лише нинішнього року отримало під’їзний
залізничний шлях. ...У Сквирі є вже достатньо комфортабельні готелі цілком європейського типу,
але ми навмисне вибрали помешкання скромніше, аби не бентежити наших відвідувачів – зазвичай
найпростіший люд.
...З Сквири відправилися до Полонного... Прекрасна мелодія Ju-la-la записана в Полонному.
На цьому я міг би кінчити, але мені хотілося б сказати ще декілька слів. Якщо я і раніше цікавився
і любив єврейську народну музику, то тепер після поїздки, цей інтерес і любов ще виросли. Ще
більше переконався я, що єврейська пісня, незалежно від національного захоплення нею, має і
самостійну абсолютну художню цінність.
ТРАГІЧНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ, з рецензії Ю. Енгеля на творчість О. Цвєткової
Ця артистка володіє якоюсь особливою здатністю створювати навколо себе атмосферу трагічної
зумовленості, фаталізму: вона відразу відводить нас з царства тверезих буднів, відразу ставить віч-
на-віч з диханням смерті, яке, ви відчуваєте, віє над Лізою (роль – авт.) мало не з першого ж
моменту її появи.
ПОВНЕ ЗАНУРЕННЯ, з статті Ю. Енгеля пам’яті С. Танєєва
Без повного занурення в стихію творення, без забуття про решту всього світу немає і не може бути
справжньої творчості. Так само без повного занурення в стихію викладання немає і справжнього
учительства.
ВРАЖАЄ БЕЗПОСЕРЕДНІСТЬ ТЕМПЕРАМЕНТУ, зі спогадів Ю. Енгеля
Колись ще 10-12 річною дівчинкою артистка встигла набути собі популярності численними
концертами (під ім’ям Рози Кауфман); з тих пір вона виступає дуже рідко. Про це можна
пошкодувати, бо пані Пастернак – найобдарованіша піаністка, котра вражає не стільки технікою
(таких піаністок багато), скільки безпосередністю і рідкісною чуйністю артистичного
темпераменту (що зустрічається набагато рідше).
СЛУХАЛИ ЗАХОПЛЕНО, зі спогадів А. Енгель
Борис (Пастернак – авт.) тоді ще не був поетом. Він марив Скрябіним і брав уроки теорії музики у
нашого батька (Енгеля Ю. – авт.). Іноді вони сперечалися на філософські теми – частіше це були
натхненні, бурхливі монологи Бориса.
Ми їх, звичайно, не розуміли, проте слухали із захопленням.
ТВОРИВ НОВУ КУЛЬТУРУ, з статті І. Хейфеца «Російське коріння ізраїльської пісні»
Характерна в цьому відношенні доля Юлія (Йоеля) Енгеля, одного з найбільших музикантів свого
покоління, який вступив до Московської консерваторії за рекомендацією самого Чайковського.
Визнаний в найвищих академічних колах музичний критик (автор понад 800 статей про сучасну
російську музику), на 32-му році життя круто міняє напрям своєї діяльності. І починає збирати,
обробляти і видавати твори єврейської народної музики. Він виступає з лекціями про єврейський
музичний фольклор, і за його ініціативою в 1900 році в Петербурзі пройшов перший концерт
єврейської народної музики. Саме він стояв біля витоків Єврейського етнографічного товариства і
петербурзької композиторської «Єврейської національної школи».
У 1922 році Енгель створює свою знамениту музику до спектаклю вахтанговської «Габіми» –
«Гадіббук» – і в тому ж році залишає СРСР. У Німеччині він організовує серію концертів
єврейської музики і засновує видавництво «Юваль», де публікує твори композиторів –
представників «Єврейської національної школи».
Своїм головним завданням в цей період Енгель вважав створення нової – івритської – пісенної
культури і впровадження її в нове єврейське суспільство, яке формувалося в Ерец Ісраел.
МОВ П’ЯНІ ЧИ БОЖЕВІЛЬНІ, з книги Є. Пастернака «Борис Пастернак. Біографія»
Борис активно займався теорією музики і композицією. Улітку заняття стали заочними. Юлій
Дмитрович Енгель вів їх за класичним керівництвом Гуго Рімана із значною кількістю завдань.
Виконані Боря посилав поштою на виправлення і відгук.
Зберігся пакет з двадцятьма такими завданнями. 10 червня були розв’язані завдання на мажор і
мінор з «даним голосом» (cantus firmus). До 18-го до них додалися завдання на тоновий хід.
Наступного дня рішення були відправлені з Воскресенська з приміткою: «Наступні завдання: на
мінор, на дод<аткові> голоси тощо ...вишлю за два тижні».
