Усанович Михаил [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
вручили направлення до Середньоазіатського університету.
Кафедрою хімії в університеті, розповідає Тетяна Несторівна, завідував професор Колосовський,
але в 1935 році він несподівано помер. І на цю посаду запросили М. Усановича, професора з
університету Томська.
У тому ж році Тетяна вперше побачила Михайла Ілліча: він читав лекцію і був неповторний і
величний. Але, вихована в строгих правилах, дівчина і думати, звичайно, не могла, що між
викладачем і нею, студенткою 4-го курсу, може бути щось більше, ніж звичайне обожнювання
ученого-кумира.
Випускниця Т. Сумарокова, одержавши направлення, відправилася на роботу до Москви, і відразу
ж, услід, пошта понесла листи від закоханого професора...
Це листування, а також щоденники, які Михайло Ілліч віддав їй, вже коли вони жили разом в цій
алматинській квартирі, зберігаються у Тетяни Несторівни в окремій стопці. Це – не для широкої
публіки, не для державного архіву, куди вона періодично передає на зберігання важливі
документи, пов’язані з життям і науковою діяльністю чоловіка.
Природжена інтелігентність і вірність тому високому почуттю, яке з’єднало цих людей, не
дозволяють їй цього робити...