Варто зазначити, що не кожна дисертація є науковим досягненням, а відсоток новизни залежить
від наукового керівника. Мені пощастило, оскільки я працювала під керівництвом талановитого
ученого-вірусолога Віктора Михайловича Жданова.
Мої п’ять самостійних висновків про будову білкової оболонки вірусу не носять сенсаційного
характеру, проте є принципово важливими.
БРЕШІТЬ, ТА МІРУ ЗНАЙТЕ, з листа А. Хартмана О. Чаковському від 25 червня 1986 р.
Шановний пане Чаковський!
З відчуттям засмучення і розчарування я змушений знов писати Вам з приводу дивного
поводження вашої газети з тематикою СНІДу. Цього разу йдеться про опубліковану 7 травня
статтю, котра повторює абсурдне звинувачення в тому, що СНІД нібито є розроблений ЦРУ і
Пентагоном засіб хімічної війни. Твердження ці такі ж обурливі, наскільки й брехливі.
...Анонімний співробітник Вашої редакції, який відредагував образливу статтю, мабуть не
обізнаний навіть з думки радянських учених з приводу СНІДу. Наприклад, всесвітньо відомий
імунолог академік Віктор М. Жданов в номері «Радянської культури» від 7 грудня заявляє, що всі
дані вказують на те, що хвороба зародилася в Центральній Африці, що вона, мабуть, аналогічна
вірусу, виявленому у мавп, і що вірус цей, не виключено, існує вже декілька сот і навіть тисяч
років або ж розвинувся з іншого вірусу.
...Читаючи численні наклепницькі статті, які з’явилися за останні місяці у Вашій газеті, я
приходжу до висновку, що всі вони не більше, ніж неприкрита і зловмисна спроба посіяти серед
радянських громадян ненависть і страх до американців і використати медичну трагедію, котра
безпосередньо стосується всіх жителів Землі, включаючи і радянських громадян, для низовинних
пропагандистських цілей.
Прошу опублікувати даний лист в розділі листів редакторові.
З повагою, Артур А. Хартман.
ЗАРАЗУ ШТУЧНО НЕ СТВОРЮВАЛИ, з статті «Радянська компанія дезінформації з проблеми
вірусу СНІДу» на pseudology.org
У жовтні 1985 р. Радянський Союз розгорнув масову компанію з метою переконати світ в тому, що вірус СНІДу створений штучно в результаті генетичних експериментів, які нібито проводилися
в лабораторіях Форт-Детріке (штат Меріленд) з метою розробки нової біологічної зброї.
Одним з найпримітніших аспектів даної кампанії є те, що, неодноразово наводячи фактичні дані
про СНІД і прагнучи проінформувати радянську громадськість про його небезпеку, провідні
фахівці незмінно при цьому підкреслюють природне походження хвороби. Цей факт є разючим
контрастом з вигадками, які з’являються в різних радянських засобах масової інформації, і вказує, мабуть, на те, що висловлювання з приводу вірусу СНІДу в СРСР виходять з двох різних
офіційних джерел і мають на меті різні цілі.
...Москва рясно цитує доповідь, написану східнонімецьким біофізиком, нині пенсіонером
професором Якобом Сегалом. Домисли останнього неодноразово відкидалися як провідними
західними, так і радянськими фахівцями, зокрема керівником програми з вивчення проблем вірусу
СНІД в Пастерівському інституті в Парижі доктором Люком Монтаньє і радянським керівником
Інституту вірусології ім. Івановського доктором Віктором Ждановим.
Опубліковані у пресі думки учених перебувають в разючому контрасті з дезинформацією,
поширюваною радянськими засобами масової інформації. Так, за заявою Віктора Михайловича
Жданова не лише етіологія СНІДу не ясна, а й не існує ніяких натяків на те, що він «синтезований
штучно».
У опублікованому 7 травня 1986 р. інтерв’ю «Літературній газеті» Жданов поставив під сумнів
можливість того, що спалах і розповсюдження СНІДу є частиною якоїсь змови, заявивши:
«Надзвичайно складно дати просту відповідь на питання про першоджерело патогена СНІДу... За
наявними даними, сам вірус, ймовірно, існував в природних умовах вже тривалий час».
На Другій Міжнародній конференції з проблеми СНІДу, що відбулася в Парижі, Жданов доповів
про те, що першою радянською жертвою цієї хвороби стала 14-річна дівчинка, діагноз якій
поставили у вересні 1984 р. У той час радянські фахівці пов’язали захворювання з переливаннями
крові, проведеними пацієнтці ще в 1975 р.
Академік Жданов також заявив, що, за зібраними його інститутом даними, СНІД існував в СРСР і
до 1974 р. (тобто, за три роки до того як він, за Сегалом, був «виготовлений»). Коли кореспондент
запитав, чи був вірус СНІДу створений в США, Жданов відповів: «Це
