Чернихов Яков (fb2)


Использовать online-читалку "Книгочей 0.2" (Не работает в Internet Explorer)


Настройки текста:


ЧЕРНІХОВ Яків Георгійович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Архітектор, графік, теоретик мистецтва, педагог.

З міщанської родини. Батько, Черніхов Г., – заводський службовець.

Народився 5 (17) грудня 1889 р. в м. Павлограді Катеринославської губернії Російської імперії

(нині – Дніпропетровська область України).

Помер 9 травня 1951 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ).

Закінчив Одеське художнє училище (1914), навчався в Петербурзькій художній академії (1914-

1916), закінчив Вищий художньо-технічний інститут (1925).

Працював бригадиром на будівництві (1925-1928), проектувальником Ленінградського інституту

інженерів залізничного транспорту (1928-1945), викладачем Московського архітектурного

інституту (з 1936).

Серед архітектурних доробків Ч. – канатний цех з водонапірною баштою заводу «Червоний

Цвяхар» (1931), проекти будинку відпочинку для «Північнолісу», будівля науково-дослідного

інституту «Механобр» (обидва – 1933).

Вирізняються наступні графічні цикли: «Архітектура палаців», «Палаци комунізму»,

«Архітектура майбутнього», «Архітектурні ансамблі», «Військове маскування», «Пантеон Великої

Вітчизняної війни».

Ч. – автор книг «Мистецтво зображення» (1927), «Геометричне креслення» (1928), «Основи

сучасної архітектури» (1930), «Орнамент», «Конструкція архітектурних і машинних форм» (1931),

«Архітектурні фантазії. 101 композиція» (1933), «Аналіз побудови класичного шрифту» (кінець

1940-х).

Перу нашого земляка також належать наукові дослідження «Естетика архітектури», «Краса в

архітектурі», «Методи архітектурного проектування», «Колір і світло», «Ентазис і фуст колони».

Графічні доробки Ч. нині зберігаються в Державних архіві літератури і мистецтва, музеї

архітектури ім. О. В. Щусєва (обидва – РФ).

Засновано Міжнародний архітектурний добродійний фонд ім. Якова Черніхова (1991).

Засновано Міжнародна премія «Виклик часові» ім. Якова Черніхова (2006).

У м. Москва (РФ) пройшли виставки творів нашого земляка (2005; 2007).

У м. Москва (РФ) видані репринти книг Ч. «Конструкція архітектурних і машинних форм» (2007) і

«Архітектурні фантазії. 101 композиція» (2008).

Серед друзів та близьких знайомих Ч. – Л. Бенуа, Л. Ламм, С. Бровцев, С. Малиновський та ін.


***

ЗАМІНЮЙТЕ СЛОВО ГРАФІКОЮ,

з професійного кредо Я. Черніхова

Скрізь і усюди замінюйте слово графікою.


ЗАОЧНИЙ УЧИТЕЛЬ, з статті Д. Туркєєва «Музика радянської архітектури»

Графіка Черніхова, особливо його роботи 1920-1930-х рр., вплинула на розвиток архітектури XX

століття. Багато знаменитих сучасних архітекторів називають його своїм натхненником і заочним

вчителем.


ДРУГА МОВА ЦИВІЛІЗАЦІЇ, з статті «Універсальний генетичний код простору» на інтернет-

порталі museum.ru

Своєрідність архітектурно-графічної мови Черніхова багато в чому надихалася глибоким

захопленням проблемами орнаменту й ритму («ритми старші за образи – і в свідомості, і в

мистецтві») та вражаючою майстерністю у володінні всіма відомими видами графічної техніки.

Архітектор був упевнений, що в новому столітті графіка стане другою мовою цивілізації, і тому

необхідно не лише знати її, а й вільно володіти нею, уміти висловлювати з її допомогою думки і

уявлення, конструювати і компонувати нові форми.

Віддаючи багато часу і сил викладацькій діяльності, Черніхов учив своїх студентів не копіювати

ту чи іншу побудову, а, осягаючи внутрішню логіку, компонувати її. «Мені вдалося довести, що

графічній письменності можна також навчитися, як можна людині взагалі стати грамотною» –

писав архітектор.

Викладацька діяльність продовжувалася і після того, як був розгромлений конструктивізм, Черніхов піддався жорсткій критиці, його книги були вилучені з бібліотек, а вже склішовані праці

так і не вийшли у світ.


ПІРАНЕЗІ КОНСТРУКТИВІЗМУ, з статті Д. Саркісяна «Багатокутник творчості Якова

Георгійовича Черніхова»

На останньому етапі життя Я. Г. Черніхов захопився проблемою побудови шрифтів за правилами

золотого перетину і відтворив дивовижні за красою шрифти для багатьох мов – окрім, зрозуміло,

неодмінних російської і латини, він розробив також шрифти загиблих і екзотичних абеток, таких

як самаритянський, пальмірський, фінікійський, ефіопський, формозький, тибетський і багато

інших.

Ні з чим не зрівняти артистизм, характерний для Я. Г. Черніхова, коли він малював олівцем,

пастеллю чи вугіллям численні зображення голландських млинів або кам’яних некрополів...

У серіях «Архітектурні фантазії» і «Палаци комунізму», можна буде побачити вражаюче

різноманіття 240 орнаментів, власноручно переплетених Я. Г. Черніховим в дорогоцінні книги з

витіюватими мальованими обкладинками, які носять назви-неологізми, спеціально придумані

автором: «Арістографія», «Еуграфія» і «Аїзографія».


ДІЄ ПРОГРАМА ВІРТУАЛІЗАЦІЇ, з інформації «Міжнародний архітектурний добродійний

фонд ім. Якова Черніхова» на інтернет-сайті icif.ru

У червні 1988 року Міжнародна академія архітектури (МАА) і Міжнародний форум молодих

архітекторів (МФМА) за підтримки Союзу архітекторів СРСР організував конкурс-круїз «Простір

цивілізації XXI століття». Головними призами конкурсу, в якому брали участь 300 молодих

архітекторів з 35 країн, стали чотири книги архітектурних фантазій Якова Черніхова... Так

почалася історія Фонду імені Якова Черніхова.

У 1989 році Андрій Черніхов за сприяння професора архітектури Кетрін Кук (Кембридж, Лондон)

надав на аукціон Sotheby’s «Російський авангард» шість архітектурних фантазій Якова Черніхова з

особистого архіву. Ця добродійна акція послужила фінансовою підставою для створення Фонду

імені Якова Черніхова.

Пізніше до складу опікунів увійшли Німецький музей архітектури (Франкфурт-на-Майні),

авіакомпанія «Дойче Люфтганза» (Німеччина), архітектурний факультет Мічіганського

університету (США).

Першою значною акцією Фонду стала підготовка пересувної міжнародної виставки «Архітектурні

фантазії Якова Черніхова», яка включила понад 750 робіт відомого архітектора і графіка із зібрань

Російського державного архіву літератури і мистецтва й особистого архіву Андрія Черніхова.

Впродовж п’яти років ці роботи експонувалися в Страсбурзі (Парламент-Хол), Нью-Йорку

(Галерея Колумбійського університету), Роттердамі (Галерея мистецтв), Чикаго (Грехем

Фоундейшн), Афінах (Муніципальна галерея мистецтв і архітектури), Буенос-Айресі (в рамках

Міжнародного архітектурного Бієннале 1991 року), Москві (Центральний виставковий зал

«Манеж», Третьяковська галерея), Санкт-Петербурзі (Державний Російський музей).

У 1993-1994 роках Фонд імені Якова Черніхова і Фонд Наутілус (Архітектурна школа Талазєє,

Флоріда, США) провели студентський конкурс «Архітектурна фантазія в тривимірному виразі».

У 2002 році Фонд приступив до реалізації міжнародної програми віртуалізації образів Якова

Черніхова «Друга реальність». В її рамках за композиціями Я. Черніхова створюються тривимірні

комп’ютерні моделі.


ВКРАДЕНІ ЧОТИРИ З КОЖНИХ П’ЯТИ РОБІТ, з інтерв’ю А. Черніхова Г. Ревзіну «Все

щезло в останні два роки»

– Пройшло три тижні з моменту сенсаційного повідомлення про крадіжку робіт Якова Черніхова з

фонду РДАЛІ (розмова відбулася 28.08.2006 р. – авт.). Як просувається розслідування?

– Власне розслідування– не можу сказати. ...Можу сказати, як просувається робота з виявлення

об’ємів розкрадання і підмін... Ми перевірили дві третини фонду і виявили 1040 втрачених робіт, замінених «ляльками».

– Тобто можна чекати, що підробки будуть ще?

– Можна. Але тут треба розуміти, як влаштовано фонд Якова Черніхова. Там є «одиниці

зберігання»– теки, пов’язані з підготовкою знаменитих книг, де роботи більш-менш підібрані за

основними циклами... Їх ми перевіряли в першу чергу. І там величезні втрати– іноді до 100%.

А є ще теки, які є скоріше науковим архівом. Там рукописи, документи, фотографії, рідше– ескізи

і малюнки. Матеріали в принципі для ринку менш цінні, але їх важче обстежувати. В цілому ж

графічна частина фонду Якова Черніхова в РДАЛІ розосереджена в десятках тек без певної

каталогізації.

Угода про співпрацю між РДАЛІ і Архітектурним фондом ім. Черніхова передбачала здійснення

двома сторонами повної каталогізації на базі електронного каталогу, який узяв на себе виконати

наш фонд. До 2003 року ми оцифрували 1256 аркушів – всі найзначущіші роботи з основних

циклів... Далі ця робота тимчасово урвалася – просто не було можливості її продовжувати. І решта

«одиниць зберігання»– теки– залишилися неоцифрованими.

Отже, можна побачити підміну, проте не зрозуміло, що саме було на цьому місці. На сьогоднішній

день ми виявили 131 «ляльку» з неоцифрованої частини. А ніякий іншій графічній документації,

окрім наших сканів, в РДАЛІ, на жаль, немає.

– Як немає? Адже коли це все здавали в РДАЛІ, був опис?

– Фонд Якова Черніхова сформований з двох сімейних архівів. Перший – Софії Дмитрівни

Черніхової, третьої дружини Якова Черніхова, який був нею проданий державі 1951 року.

Зокрема, науково-дослідні і педагогічні роботи, малюнки, графіка, фотографії, документи,

рукописи– всього 150 тек, це дуже великий об’єм.

Потім 1954 року Віра Черніхова – його донька від першого шлюбу– безоплатно передала в той же

архів 535 аркушів з основних архітектурно-графічних циклів. Тоді ж, в 1954 р., було укладено два

описи. Але це саме описи – без копій графічних матеріалів, тобто, каталогу, – де лише дуже стисло

позначено предмет зберігання...

– А які напрями пошуку?

– Поки, як ви знаєте, оголошено про те, що знайдено 274 роботи, зокрема, повернені доробки, які

були виставлені на аукціоні Christiès.

– Це ті, які повернув Олександр Вілков? 2 серпня він заявив на «Маяку»: «Я зняв з торгів на

Christiès дев’ять малюнків архітектора Черніхова. Біда в тому, що роботи саме з цього фонду не

були поаркушево позначені, що дозволило людям, які там працювали, а ми вже знаємо їх

прізвища, здійснювати підміни. Ми вийшли на здавальника малюнків, а потім на те, у кого він їх

купив. З’ясовано, що з 3 тис. одиниць фонду 80% – підміна».

– Це не зовсім вірно в деталях. Реально трапилося так, що 21 червня, коли я був в зарубіжному

відрядженні, мені зателефонував приятель, архітектор з Берліна. Він побачив на сайті Christiès роботи Якова Черніхова і хотів дізнатися, що це за речі.

Того ж дня Міжнародний архітектурний добродійний фонд ім. Якова Черніхова надіслав лист до

Christiès з пропозицією припинити торги до проведення експертизи.