Брежнев Леонид (fb2)


Использовать online-читалку "Книгочей 0.2" (Не работает в Internet Explorer)


Настройки текста:


БРЕЖНЄВ Леонід Ілліч


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.

Державний і політичний діяч.

З міщанської родини. Батько, Брежнєв І., – вальцювальник Дніпровського металургійного заводу.

Народився 19 грудня 1906 (1 січня 1907) р. в с. Камінському Романківської волості

Катеринославського повіту Катеринославської губернії Російської імперії (нині – м.

Дніпродзержинськ Дніпропетровської області України).

Помер 10 листопада 1982 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ). Похований біля Кремлівської

стіни.

Закінчив Курський землевпорядно-меліоративний технікум (1927), Дніпродзержинський

металургійний інститут (1935).

Був землевпорядником у Білорусії, на Курщині і Уралі (1927-1931), інженером Дніпровського

металургійного заводу (1931-1933), директором змінного робітничого факультету Кам’янського

металургійного інституту (1933-1935), директором Дніпродзержинського металургійного

технікуму (1936-1937), завідувачем відділу (1938-1939), секретарем (1939-1941)

Дніпропетровського обкому КП(б)У, політруком Закавказького фронту (1942-1943), начальником

політуправління 4-го Українського фронту (1943-1946), першим секретарем Запорізького (1946-1947), Дніпропетровського (1947-1950) обкомів партії, ЦК Компартії Молдавії (1950-1952),

секретарем ЦК КПРС (1952-1953), начальником Політуправління Військово-Морських Сил,

заступником начальника Головного політичного управління Радянської Армії і Військово-

Морського Флоту (1953-1954), другим (1954-1955) і першим (1955-1956) секретарем ЦК Компартії

Казахстану, секретарем ЦК КПРС (1956-1960), головою Президії Верховної Ради СРСР (1960-

1964), генеральним секретарем ЦК (КПРС (1964-1982).

Лауреат Ленінської премії «За зміцнення миру між народами».

Лауреат Ленінської премії з літератури (1980).

Чотириразовий Герой Радянського Союзу.

Герой Соціалістичної Праці.

Маршал Радянського Союзу (1976).

Учасник змови по усуненню від влади М. Хрущова (1964).

За часів Б. в СРСР активно розвивалося житлове будівництво (зведено майже 50 відсотків

житлового фонду країни), медичне обслуговування, освіта, аерокосмічна, автомобільна,

нафтогазова і військова промисловість.

В той же час, втягнувшись в гонку озброєнь, Радянський Союз почав витрачати на військові цілі

недозволенно великі засоби в збиток цивільним секторам економіки. У країні почав відчуватися

гострий брак товарів народного споживання і продуктів харчування, в столицю потягнулися

«продовольчі потяги» з провінцій.

Б. пригнічував інакомислення як в СРСР, так і Польщі, в Чехословаччині (1968); серйозною його

помилкою стало і введення радянських військ до Афганістану (1980).

З кінця 1980-х в СРСР спостерігався культ особи Б.

До 100-річчя з дня народження нашого земляка у Росії знято документальний чотирисерійний

фільм «Брежнєв» (2006).

У м. Дніпропетровську на площі 80-річчя Дніпропетровської області встановлено бюст видатного

земляка (2012).

Серед друзів та близьких знайомих В. – М. Суслов, В. Молотов, Г. Цуканов, А. Мікоян, В.

Щербицький, Ю. Андропов, К. Черненко, А. Громико, О. Шелєпін, М. Підгорний, О. Косигін, М.

Горбачов та ін.


***

СИЛЬНИЙ БІК,

з життєвого кредо Л. Брежнєва

Мій сильний бік – це організація і психологія.

РИЗИКОВАНА ГРА, зі спогадів Г. Кіссінджера

Якось він підвів мене до чорного «каділлака», який Ніксон подарував йому рік тому. Сам сів за

кермо. І ми помчали з великою швидкістю вузькими звивистими сільськими дорогами, так що

можна було лише молитися, щоб на найближчому перехресті з’явився якийсь поліцейський і

поклав край цій ризикованій грі.

Щоправда, це було неймовірно, бо, якщо тут, за містом, і був дорожній поліцейський, він навряд

чи наважився б зупинити машину Генерального секретаря партії.


СМЕРТЬ ДОВГО ОБХОДИЛА, з кореспонденції О. Шиманського «Особисто від Леоніда

Ілліча»

22 січня 1969 року офіцер радянської армії Віктор Ільїн здійснив спробу замаху на життя

Брежнєва. Невдалу. Доля сприяла Брежнєву і раніше, коли у лютому 1961 року літак, яким він

летів до Африки, збили французькі винищувачі. Але Ілліч уцілів.

Генсек, на відміну від тих, у кого він відібрав життя у розквіті сил, пережив інфаркт у грудні 1974, зупинку серця у липні 1978, інсульт у березні 1982 та помер через кілька днів після інфаркту у

листопаді 1982 року. Просто віджив своє і помер у стані глибокого старечого маразму. Залишивши

по собі країну у приблизно такому ж стані.


ЗАМІСТЬ ГРУБОГО ХРУЩОВА, з статті «Леонід Брежнєв: добра людина з Політбюро» на

medianews.com.ua

Коли Брежнєв став першим секретарем, в ЦК багато хто зітхнув з полегшенням. Після не

передбачуваного, різкого, а часто просто грубого Хрущова, вони, нарешті, мали урівноваженого і

доброзичливого лідера.

Усі члени президії ЦК дістали можливість безперешкодно висловлювати свою думку. Брежнєв

нікого не обмежував і не переривав. Навіть сам встановив такий порядок: всі повинно висловитися

з кожного питання. І враховував думку колег.


ПІДШКІРНИЙ ЖИР ЕКОНОМІКИ, з інтерв’ю В. Мусаел’яна О. Галуху

Леонід Брежнєв помер 10 листопада 1982 року, а на запланованому у тому місяці пленумі ЦК

КПРС він хотів назвати ім’я свого наступника. Упевнений, що це був би перший секретар ЦК

КПУ Володимир Васильович Щербицький. ...Не дарма ж Юрій Андропов ...просив Брежнєва

призначити головою КДБ Віктора Чебрикова, але Генсек призначив Віталія Федорчука – людину

Щербицького. Щоб, значить, у Володимира Васильовича була підтримка в КДБ.

... Що ж до епохи Брежнєва, то її можна оцінювати по-різному. Головне, що вона була. Але

говорити, що ця епоха пройшла під знаком старечого безвілля і маразму, неправильно. Леонід

Ілліч до кінця свого життя залишався, так би мовити, в темі. Так, ковбаси було мало, багато що не

вистачало, зате було створено той «підшкірний жир» економіки, який використовується до цих

пір.


БЕЗКРОВНИЙ СТАЛІНІЗМ, з статті Ю. Шаповала «Генсек «застою»

Нині ...в Росії дехто схильний наголошувати на «українськості» Брежнєва. Так, він народився в

Україні. Проте Леонід Ілліч– яскравий приклад того, як «наші» люди (себто вихідці з України) служили спочатку царській, а потім червоній імперії. Брежнєв був космополітом (ясна річ, не в

юдофобсько-сталінському сенсі цього слова)… Проте він упритул ніколи не бачив

самодостатності України в державницькому та духовному вимірі.

...Брежнєвізм інколи називають безкровним сталінізмом. Поза сумнівом, за Брежнєва репресії не

були масштабними та й номенклатуру він не тероризував фабрикацією різного роду справ і

процесів. Одначе під час перебування Брежнєва при владі особливої сили набуло придушення

інтелектуальної свободи і прав людини (із застосуванням психіатричного терору, арештів і

висилок дисидентів), посилився тотальний контроль за суспільством з боку органів КДБ, а також

моральна деградація партійно-державної номенклатури.

...Водночас саме з ім’ям Брежнєва пов’язана розрядка, потепління в міжнародних відносинах.

Завдяки цьому рівно 30 років тому, в 1976 році в СРСР уперше почали продавати західні газети, серед яких «Financial Times» і «New York Times», а на екранах з’явились дубльовані, хоча й

«відредаговані» радянською цензурою (тобто з видаленими з тих або інших міркувань

фрагментами) імпортні кінофільми. Безумовно, це не означало більшу відкритість чи демократизм

радянського суспільства.


ТАЄМНИЦЯ, з розвідки В. Легостаєва «Як помер Брежнєв»

Найближче опинилися до подій того листопадового ранку троє. Перший– полковник КДБ

Володимир Медведєв. Саме він першим виявив Брежнєва мертвим. Другий авторитетний свідок–

колишній начальник знаменитого 4-го Головного управління при Мінохорониздоров’я СРСР

академік Євгеній Чазов. Першим з медиків він опинився біля тіла померлого. Третій, без участі

якої важко скласти цілісну картину подій, це– Юрій Андропов.

...Уранці 10 листопада полковник Медведєв ...легко поторкав за передпліччя: пора вставати. Ніякої

реакції. Після повторних, енергійніших спроб розбудити генсека, Медведєв, приголомшений,

ставить діагноз: Леонід Ілліч готовий...

Виникає природна в такій ситуації паніка. Собаченков кидається до телефонів. Але кому дзвонить, невідомо. До кімнати влітає комендант генсека Сторонов. Удвох з Медведєвим вони стягують

важке тіло Брежнєва з ліжка на підлогу і починають робити штучне дихання. Вибиваючись з сил, охоронець і комендант продовжують свої спроби приблизно півгодини, доки в спальні не

з’являється... Вгадайте, хто? Змилені реаніматори? Переляканий Чазов? Ошалілий від страху

найближчий дільничний лікар? Все – мимо. Правильна відповідь: доки в спальні не з’являється

посірівший секретар ЦК з ідеології Андропов.

Виникає начальник 4-го Управління Чазов. Простий читач, напевно, вважає, що, побачивши

бездиханне тіло свого найважливішого пацієнта, Чазов тут же вихопив стетоскоп, почав

прослуховувати Брежнєва, шукати у нього у відчайдушній надії пульс, заглядати в зіниці, ...потім

зажадав для аналізу всі заспокійливі пігулки, які міг приймати в цю ніч генсек, тощо, тощо.

...Насправді академік був спокійний і урівноважений. На слова Медведєва: «Був ще теплий»,– не

відреагував. Але охоронців похвалив, мовляв, зробили все, як треба. Потім запитав: де Андропов?

І пішов вниз.

...Найавторитетніші свідки повідомляють дві несумісні між собою послідовності подій. Згідно

Медведєву, порядок тих, що прибували на дачу був наступним: Андропов – Азов – «Швидка». За

твердженням начальника 4-го управління, все було з точністю до навпаки: «Чазов – «Швидка»-

Андропов.

...З двох головних очевидців, Медведєва і Чазова, правду, на мою думку, говорить Медведєв. ...

Тоді виникає наступне питання: з якою метою спотворює правду Чазов?

Відповідь напрошується наступна: для того, аби відвести тінь щонайменших двозначностей від

імені Андропова, а значить і від себе самого як найближчого політичного союзника майбутнього

генсека... Як би там не було, але саме Андропов був останнім з членів Політбюро, хто бачив

Брежнєва живим, і першим, хто побачив його мертвим. Між цими двома зустрічами лежить

таємниця...

...Як могло трапитися, що на головній державній дачі СРСР в критичний момент не виявилося

навіть занепалого ветеринара, аби надати невідкладну допомогу лідерові держави? Де була вся

медична рать начальника 4-го управління, коли ще теплого Брежнєва безуспішно намагалися

відходити співробітники охорони? Чому на дачі був ліквідований цілодобовий медичний пункт, який діяв раніше?


КАВАЛЕР ДВОХСОТ НАГОРОД, історичний факт

Під час похоронів радянських лідерів несли їх нагороди, приколені до невеликих оксамитових

подушечок. Коли ховали Суслова, п’ятнадцять старших офіцерів несли за труною його ордени і

медалі.

Але у Брежнєва їх було понад двісті! Довелося прикріплювати на кожну подушечку по декілька

орденів і медалей. Це дозволило обмежити почесний ескорт... сорока чотирма старшими

офіцерами.


ДОВЕДЕТЬСЯ ЧИТАТИ СПОЧАТКУ, бувальщина

У вересні 1982-го Л. Брежнєв приїхав до Баку вручати республіці орден Леніна. Телебачення в

прямому ефірі транслювало виступ Леоніда Ілліча на урочистому засіданні.

Брежнєв говорив невиразно, але глядачі допатрали, що замість «Азербайджан» він вимовляє

«Афганістан». Нарешті він сам відчув, що відбувається щось недобре, замовк, потім голосно

сказав: «Це не моя провина... Доведеться читати спочатку».

Виявилось, йому дали виступ, підготовлений зовсім для іншої зустрічі. Помічники терміново

принесли і поклали перед Брежнєвим іншу промову. Телевізійні камери у цей момент показували

зал, який скажено плескав.


ЦЕ ВЖЕ ЗАНАДТО, анекдот

Брежнєв, прикривши обличчя панамою, лежить на чоловічому пляжі санаторію Політбюро.

Підійшла собака і лизнула йому геніталії. Не міняючи пози, Брежнєв ліниво реагує:

– Ну, це вже занадто, товариші!