Яновському
Багато боргів, грошей взагалі немає, писати ніколи. Лише Львів мені залишився, більше нічого.
Немає ґрунту під ногами, немає даху над головою...
СИМВОЛ ЄДНОСТІ ДВОХ КРАЇН, з розвідки В. Дишканта «Габріель Запольська як дзеркало
української приналежності до Європи»
Що стосується Габріель Запольської, то в умовах активної підтримки Польщею європейських
устремлінь України ця письменниця і актриса може служити своєрідним символом єдності
культурного простору обох країн. ...Її біографія, як, наприклад, біографія Соломії
Крушельницької, – зразок кровної спорідненості певної частини України з Європою.
Габріель Запольську як із західними, так і з російськими письменниками початку минулого
століття об’єднувало багато чого.
Для письменників типу Запольської були нестерпимими, перш за все, брехня, лицемірство,
практика подвійних стандартів в суспільній і сімейній моралі.
ЗАКОЛИСУВАЛА СУМНА ВОЛИНСЬКА ДУМА, з оцінки М. Г. Корвін-Петровської (Г.
Запольської) Ю. Крашевським
Невже на нашій землі може народитися така жінка, яку до сну заколисувала сумна волинська
дума, а мати полька до молитви рученьки складала.
БЕЗСМЕРТЯ ЛІРИКА І ВІДЬМИ, з оцінки М. Г. Корвін-Петровської (Г. Запольської) Р.
Віктюком
Запольська була якнайтоншим ліриком і якнайтоншою відьмою. Вона настільки тонко розуміла, в
чому неможливість зійтися двом. Майже нереально, в ній була така туга і біль.
...У п’єсі («Маленькі подружні злочини» – авт.) історія про те, як люди кохають і прощають один
одного.
Габріель Запольська – львів’янка. Недавно я був у Львові, і був приголомшений тим, що її могила, нібито тільки недавно з’явилася. Маса живих квітів, свічок. Я навіть подумав, що помилився.
Вона померла на початку XX століття. Дві могили за все життя приголомшили мене. Перша –
Оскара Уайльда на Пер Лашез. Коли я до неї підійшов збоку, а був похмурий день, мені здалося, що там тисячі пелюсток троянд. А коли наблизився, то побачив, що це сліди помади від
поцілунків. Це приголомшливо! Дощ змиває їх і знову тисячі людей залишають цей знак кохання, запаху, пристрасті. В цьому і є безсмертя Уайльда і Габріель.
Мені б дуже хотілося, щоб сталося відкриття Запольської в XXI столітті, як молодого
божевільного дівчати, тому що таку п’єсу могло написати тільки дівча.
...П’єсу Габріель Запольської я можу порівняти лише з тургенівським «Місяцем в селі»... Але я з
жахом і радістю можу сказати, що Запольська на початку XX століття написала на цю ж тему
тонше, глибше, смішніше і зворушливіше і одночасно – серйозніше. Якби вона була Пушкіним, в
назві було б слово «маленькі», а ми «л» закреслюємо і зверху пишемо «маненькі сімейні злочини».
Тургенєв був би щасливим, якби він прочитав цю п’єсу.
ТРАГЕДІЇ НЕРОЗУМНИХ ЛЮДЕЙ, з кореспонденції «Пані Дульська з Тарнова» в газеті
«Демократична Україна»
Назва п’єси Габріель Запольської «Мораль пані Дульської» давно стала афоризмом, який
вживають, коли йдеться про брехливу, святенницьку «мораль». Написана сто років тому і
вперше показана в Кракові, драма має щасливе сценічне життя. Її перекладали і ставили
словацькою, чеською, українською, російською, угорською, болгарською, румунською,
іспанською, німецькою мовами.
У трагіфарсах Габріель Запольської, або «трагедіях нерозумних людей» (так письменниця
визначала свої твори) виявляється її спостережливість за побутом і характерами міщанського
середовища. Драми вирізняють чудове знання законів сцени, вміле розгортання дії, живий діалог і
мова, що передає індивідуальні риси персонажів.
Нещодавно киянам випала нагода переглянути ще одну виставу за актуальною п’єсою. Її зіграли
актори Тарнівського драматичного театру імені Людвіка Сольського у приміщенні Київського
академічного Молодого театру. Показ вистави гості з сусідньої держави присвятили 150-річчю від
дня народження Габріель Запольської та 100-річчю написання п’єси.
Вистава у постановці Кшиштофа Міклашевського нагадувала дивовижне телебачення, де можна
бачити різні канали, «перемикаючи» лише увагу.
БОЖЕВІЛЬНО ЦІКАВО, з інтерв’ю Р. Віктюка О. Химич «За рахунок садомазохізму «Маненькі
подружні злочини» навіть виграють»
– Чому вирішили взятися за «подружні злочини»?
– Ой-ой, відмінна тема для бесіди! Значить, розповідаю... Тихо всім! – Роман Григорович шикнув