церкви в Херсонській і Бессарабській губерніях.
Надихали репресії вищі ієрархи казенної частини православ’я: єпископ Таврійський Димитрій і
єпископ Херсонський Назарій.
РОСІЇ НЕ ДО КОНСТИТУЦІЇ, з книги В. Острецова «Чорна сотня і червона сотня»
Деякі адміністратори не приховували свого ворожого ставлення до всіх правих організацій. Ось
факти, узяті навмання: Столипін на наполегливе прохання Одеського градоначальника Григор’єва
наказує ліквідувати бойову дружину Союзу Російського Народу в Одесі в розпал революційного
терору. В результаті число дружинників з декількох сотень скорочується до двох десятків, та й тих
наказано роззброїти. Потім міністерство внутрішніх зовсім відмовило в субсидіях Союзу
Російського Народу.
Генерал Ебелов, командувач Одеським військовим округом в 1916-1917 рр., влаштував на членів
Союзу справжнє гоніння. Так само поводилися губернатори Астрахані та Іркутська. Тиск наростав
у міру наближення до 1917 р.
Вже в 1909 р. в огляді Департаментом поліції правих організацій говорилося: «Слабкість і
малодосвідченість пп. губернаторів, їх тенденція догодити лівим елементам і страх перед правими
елементами викликає загальну незадоволеність, яка росте з кожною новою помилкою уряду, котрі
є слідством абсолютно незрозумілої наполегливої системи заступництва конституційному режиму,
чужому російському народові».
ЗА ПОРНОГРАФІЮ – ДО ЗАСЛАННЯ, з статті О. Малахова «Майстри гарячого прокату»
Порнографічні фільми можна було знімати і демонструвати цілком легально, прикриваючись
гаслом боротьби з проституцією. Глядачі чудово знали, що якщо в назві згадуються рабині
(«Чорні рабині», «Білі рабині» тощо), то, швидше за все, їм покажуть жаданий «паризький жанр».
Заборона на порнографію привела і до виникнення нелегальних кінотеатрів, нерідко суміщених з
публічними будинками.
Місцева влада швидко зрозуміла, що цензура не в змозі контролювати репертуар кінотеатрів й
узялися за цю справу сама. Так, начальник Одеського військового округу генерал Ебелов видав
розпорядження про «заборону демонструвати в кінематографах картини, які зображають злочинні
діяння, зважаючи на розтлінний вплив їх на народні маси і підростаюче покоління». Винні,
мовилося в розпорядженні, «будуть підлягати в адміністративному порядку запроторенню до
в’язниці чи фортеці на строк до трьох місяців або грошовому стягненню в розмірі до 3000 рублів,
а у виняткових випадках і висилці у віддалену місцевість Імперії».
