місцевих властей, котрі надходять від станичних кореспондентів.
Головним же чином Я. Д. напирав на необхідності статей з сільського господарства, особливостей
місцевого клімату, топографії і населення, переважно, козачого; бачив також необхідність в
статтях із спеціальних питань козачого побуту і служби. На завершення сказав, що він передає
ведення газети на мій розсуд і розуміння, що утруднювати мене в цьому відношенні він не
припускає, особливо що стосується літературного і загального відділів.
Ці останні слова означали, ...що мені увірене не лише редакторство, а разом з тим і цензурування
газети.
...У квітні 1901 року в С.-Петербурзі, при головному управлінні у справах преси, була утворена, під головуванням редактора «Урядового вісника», поета К. К. Случевского «комісія з перегляду
діючих правил про видання губернських і обласних відомостей; для участі в цій комісії були
викликані редактори 15-16 найзмістовніших губернських відомостей, серед яких і я.
Не вважаючи потрібним (і корисним) приховувати свої думки з питання про стан і завдання
губернських відомостей, я, мабуть, звернув на себе увагу своїми «вільними думками» членів
комісії з числа ради головного управління у справах преси. Припускаю це тому, що Головне
управління преси, котре не звертало ніякої уваги на «Кубанські відомості» стало виявляти до них
досить наполегливу цікавість.
Первинно це були порівняно дрібні причіпки з приводу передруку на теми, Головним управлінням
у справах преси заборонені: критика дій поліції і будь-які згадки про графа Толстого...
ЗАУВАЖУЄМО, з офіційного повідомлення в газеті «Кубанські обласні відомості» від 14 грудня
1901 р.
Головне управління у справах преси визнало необхідним зробити зауваження за невиконання
одного з циркулярних розпоряджень Головного Управління редакторові неофіційної частини
«Кубанських обласних відомостей» Л. М. Мельникову.
В ТЕКСТІ ВЖИВАЛАСЯ БУКВА «І», з листа Головного управління у справах преси Я. Маламі
від 2 березня 1902 р.
На підставі ВИСОКОГО веління, що надійшло в 18/30 день Травня 1876 року і повідомленого
Панам Губернаторам в циркулярі Головного Управління у справах преси від 23 Червня 1876 року, за №3570, друкування творів витонченої словесності на малоруському наріччі дозволене лише за
тієї умови, щоб у них не було ...ніяких відступів від загальноприйнятого російського правопису і
щоб дозвіл на друк такого роду творів давалося не інакше, як після розгляду рукописів в
Головному Управлінні у справах преси.
Тим часом в № 28 «Кубанських обласних відомостей» за поточний рік надруковано фейлетон під
заголовком «Ылько», велика частина якого викладена по-малоросійськи, причому допущено
відступ від загальноприйнятого російського правопису вживанням в тексті букви «i» там, де слід
було б ставити букву «и».
Зважаючи на викладене, Головне Управління у справах преси має честь звернути увагу Вашого
Превосходительства на те, що згідно вищенаведеному ВИСОКОМУ велінню фейлетон «Ылько» у
жодному випадку не мав бути поміщений на сторінках «Кубанських обласних відомостей» без
попереднього на те дозволу.
З РОБОТИ УСУНУТИ НЕГАЙНО, з листа Г. Голіцина Я. Маламі від 18 травня 1902 р.
Негайно усунути Мельникова від редагування неофіційної частини газети, хоча би при цьому
настала перерва її видання.
З НИМ ЗАКІНЧИВСЯ ПЕРІОД ЖИВОГО СЛОВА, з розвідки І. Лотишева «Сторінки газет – це
наша історія»
На кінець XIX сторіччя у вищих сферах місцевої адміністрації дозріла думка заснувати самостійну
посаду редактора «Кубанських обласних відомостей», не зв’язуючи редактора якимись іншими
поза редакцією обов’язками. Таким звільненим редактором неофіційного відділу з 12 червня 1897
по 1902 рік був Л. М. Мельников. Лука Мартинович займався виключно газетою, причому
працював один. Він був і редактором, і секретарем, і репортером.
За Мельникова, талановитого, прогресивного журналіста, почали свою літературну діяльність
Федір Гладков, письменник Микола Канівецький, краєзнавці А. Дячков-Тарасов, П. Короленко, В.
Сисоєв та інші.
Сам Мельников, не зважаючи на клопітливу редакторську роботу, встигав писати статті,
кореспонденції, інформацію з найрізноманітніших тем. За його ініціативою вийшли номери газет, присвячені ювілейним датам О. С. Пушкіна, М. В. Гоголя.
У
