Як главі уряду... йому доводилося застосовувати цей примирливий талант ...задля поєднання двох ліній, сумісне переслідування яких вимагало великого такту, великої уваги до інтересів окремих частин нечисленного, проте вельми строкатого за своїм складом населення. І цей такт ніколи йому не зраджував.
ПАТРІОТ, з оцінки діяльності С. Крима Д. Пасмаником
Якби всі росіяни були такими патріотами, як караїм Соломон Самуїлович Крим, Росія не переживала б жахливий смутний час.
МАВ ПОПУЛЯРНІСТЬ СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ, з «Кримських спогадів 1918-1919 рр.» М. Вінавера
З’ясувалося, що земці вважають єдино можливим главою майбутнього уряду С. С. Крима, який користується найбільшою популярністю серед всіх верств населення. Центр. Комітет міг лише вітати це рішення.
Незабаром з’явившись, С. С. Крим заявив, що він готовий прийняти доручення, що покладається на нього, якщо члени Центр. Комітету, до яких він звернувся, не відмовляться розділити з ним відповідальність.
ПРИХИЛЬНИК КОМПРОМІСНИХ РІШЕНЬ, зі спогадів В. Оболенського «Крим в 1917-1920-х роках»
Він був досвідченим місцевим громадським діячем, відомим широким колам населення. Належачи до партії Народної Свободи, він, проте, в її боротьбі з іншими течіями не займав бойових позицій, оскільки за вдачею не володів бойовим темпераментом і завжди схилявся до компромісних рішень. Як досвідчений ліберальний земець, він мав численні знайомства серед третього елементу, за перевагою соціалістичного, як крупний землевласник і колишній член Державної Ради, мав авторитет серед правих кіл. Нарешті, ми сподівалися на його популярність серед татар, які його проводили, як свого кандидата, вибірником від повіту Феодосії у всі Державні Думи. При перебуванні своєму членом Думи і Державної Ради він завжди підтримував зв’язок з кримськими татарами і гаряче захищав їх інтереси.
...П’ять місяців від відходу німців і до приходу більшовиків можна охарактеризувати як період двовладдя або, точніше кажучи, боротьби двох влад– військової і цивільної. І можна з упевненістю сказати, що кримський уряд був би переможений в цій внутрішній боротьбі, якби більшовики не припинили її, зайнявши Крим на початку квітня 1919 р.
НІ СИЛЬНИЙ, НІ СТІЙКИЙ, з розвідки В. Зарубіна «Соломон Крим і другий кримський крайовий уряд»
Після падіння більшовицько-лівоесерівської Соціалістичної Радянської Республіки Тавриди, коли за німецької окупації виникло питання про створення місцевого уряду, С. С. Крим виявився знов затребуваним.
...У Сімферополі на квартирі октябриста В. С. Налбандова відбулися переговори між представниками кримськотатарського Курултаю (національного з’їзду) і кадетами. Був намічений склад коаліційного уряду за участю кримських татар, представників німців-колоністів, кадетів, від яких серед інших пропонувався і С. С. Крим. Однак ця спроба виявилася мертвонародженою. Кадети не могли погодитися на самостійність Криму, відділення його від Росії...
...На думку одного з лідерів кримських кадетів Д. С. Пасманика, цілями уряду С. С. Крима було вироблення зразка «для оздоровлення решти всієї Росії», створення довершеної форми «гармонійної співпраці демократичної цивільної влади і військового командування, котре веде озброєну боротьбу з червоною армією».
...7 лютого 1919 р. Рада міністрів приймає ухвалу «Про боротьбу з більшовиками», згідно якій в Криму формується Особлива нарада у складі міністрів внутрішніх справ і юстиції і начальника штабу Добровольчої армії (або їх заступників), яка отримала право висилати за межі півострова або брати під варту осіб, «які будуть визнані загрозливими суспільній безпеці».
...»Ні сильним, ні стійким» називає Кримський крайовий уряд очевидець подій княгиня М. В. Барятинська, співробітниця Ялтинського відділення Червоного Хреста, котра очолювала створений Радою міністрів Комітет з надання допомоги Добровольчій армії.
...Демократичний експеримент в Криму безславно завершився.
ДЕРЖАВА У МІНІАТЮРІ, з книги А. Денікіна «Нариси російської смути...»
Уряд пана Соломона Крима, який протримався рівно 5 місяців, являє собою закінчений досвід демократичного правління, хоча й в мініатюрному територіальному масштабі,– правління, котре мало суверенність, повний державний апарат... У частині уряду спочатку існувала перебільшена оцінка свого значення,
