адміністрація округу Калперер (штат Вірджинія, США) постановила виключити з навчальної програми цей нібито щоденник єврейської дівчинки, який чиновники з відділу освіти визнали "надмірно відвертим". Про це написала газета The Washington Post.
Необхідно відзначити, що на Amazon.com "Щоденник Анни Франк" знаходиться в списку заборонених для дітей книг в силу його "депресивності для читачів". А в американській бібліотечної асоціації відзначають, що з початку 90-х років зафіксовано лише шість запитів її в бібліотеках.
Безцеремонне нахабство продемонстрував Музей Анни Франк в Амстердамі, який стверджував про "справжність" поштової листівки, нібито надісланої в 1937 році восьмирічною Анною Франк другові в Амстердам із побажаннями "удачі в Новому році". Листівка, як стверджують в музеї, була відправлена з Аахена, в Німеччині, де Анна перебувала в гостях у своєї бабусі.
Однак, навіть поверхове вивчення почерку на листівці в порівнянні з фактичним почерком Ганни Франк у 1942 році показує, що листівка була явно написана кимось іншим, особливо зважаючи на те, що в 1937 році почерк такий як у вісімдесятирічної людини, а в 1942 році почерк, як в в 13-літньої. Ця "листівка Анни Франк" є ще одним обманом в пантеоні єврейських байок, з яких складається брехня про Голокост.
Сьогодні остаточно доведено, що Отто Франк використав працю професійного письменника для зображення подій, які, як нас змушували вірити, є літературним творінням його дочки. Завдяки продажам фальсифікованого щоденника із описанням трагічного життя Анни, Отто Франк отримав значні прибутки і став дуже заможною людиною. Пан Франк та інші дуже істотно адаптували і розширили оригінальний рукопис для отримання фінансового прибутку, створюючи в процесі шахрайський документ, який використовується в тисячах шкіл по всьому світові і допомагає просувати симпатії до сіонізму. Але низка зухвалих фальсифікацій, що супроводжують історію цього твору, не заважають пропагандистам міфу про Голокост і досі стверджувати, що «Щоденник Анни Франк» є «яскравим свідченням Голокосту».
2010 р.
Однак, навіть поверхове вивчення почерку на листівці в порівнянні з фактичним почерком Ганни Франк у 1942 році показує, що листівка була явно написана кимось іншим, особливо зважаючи на те, що в 1937 році почерк такий як у вісімдесятирічної людини, а в 1942 році почерк, як в в 13-літньої. Ця "листівка Анни Франк" є ще одним обманом в пантеоні єврейських байок, з яких складається брехня про Голокост.
Сьогодні остаточно доведено, що Отто Франк використав працю професійного письменника для зображення подій, які, як нас змушували вірити, є літературним творінням його дочки. Завдяки продажам фальсифікованого щоденника із описанням трагічного життя Анни, Отто Франк отримав значні прибутки і став дуже заможною людиною. Пан Франк та інші дуже істотно адаптували і розширили оригінальний рукопис для отримання фінансового прибутку, створюючи в процесі шахрайський документ, який використовується в тисячах шкіл по всьому світові і допомагає просувати симпатії до сіонізму. Але низка зухвалих фальсифікацій, що супроводжують історію цього твору, не заважають пропагандистам міфу про Голокост і досі стверджувати, що «Щоденник Анни Франк» є «яскравим свідченням Голокосту».
