КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Добридень, сусіде! Сміховинки (fb2) читать постранично, страница - 2


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

Кандидат: — Без криміналу, пане голово!

НЕМАЄ ХЛІБА

5. Жебрак (до багатія): — Дай бідному кусничок хліба!

Багатий (їсть саме свинину):— Бог дасть, діду, Видиш, сам хліба не маю, свинину мушу їсти.

ЧОМУ?..

6. Панський син запитує свого батька-багатія:

— Таточку, чому поліція стріляє в робітників?

Батько: — Бо не хотілося їм працювати.

Син: — Як так? То чому в татка ніхто не стріляє?

ЗМИЛОСЕРДИВСЯ

7. Іван Неборяк, вигнаний з роботи, плентався голодний по вулицях. Втомлений, ліг долілиць перед панським палацом на траву та почав найти її. Раптом він чує стукіт, підняв голову і бачить — зі шляху наближається бричка. З неї зліз пан-брюхач та крикнув на Івана:

— Що ти, волоцюго, тут лежиш? Красти хочеш?

— Ні, пане, я дуже голодний, то пасу траву,— відновів Іван Неборяк.

— Гм, гм...— змилувався пан.— Та чому ти не зайшов, коли так, на подвір'я? — там трава до колін.

ПРОГРАМА ОДНІЄЇ ПАРТІЇ

8. Для робітників: Працюй і молися!

Для селян: Молися, працюй, плати податки!

Для панів: Молися і кради!

Для жандармів: Молися і стріляй!

Для попів: Молися і кохай черево!

СВІДОЦТВО

9. Прийшов бідняк до нотаря і вклоняється.

— Що хочеш, хлопе?

— Мені треба таке свідоцтво, що я вмер, що на світі мене вже не є..

— Нащо тобі таке свідоцтво, коли ти ще жиєш?

— Панам показати, щоб фінанси за податки більше не шукали...

ВЖЕ Є ДУРНІ

10. Лікар: — Були у вашій родині дурні?

Хворий: — Раніше не було, а тепер є: моя жінка вірить, що пани збільшать платню.

ДОБРЕ ВІДПОВІВ

11. — Іване, ти знаєш, що пан тебе продав?

— То пан знає,— відповів Іван.

— А чи знаєш, що я тебе купив?

— То ти знаєш.

— Чи будеш мені служити?

— Се вже я знаю,— відповів Іван.

У ЛІКАРЯ

12. — У вас чому немає передніх зубів?

— Бо сидів у парламенті напереді...

АНГЕЛЬСЬКЕ ЖИТТЯ

13. Пан: — Як ви там живете вдома?

Бідак: — Як ангели в небі, прошу пана.

Пан: — Як то?

Бідак: — А так: не їмо, бо немає чого; не опалюємо і не світимо, бо не є чим... Вилите, як ангели в небі.

СПАДЩИНА

14. — Кажуть, старий Гриць умер?

— Айно. Все, що мав, лишив своїй жоні.

— А багато лишив?

— П'ятеро дітей...

ТРОХИ ПОЧЕКАЙТЕ

15. Раз собі Іван вийшов на ставок і ловить рибу. Коли вже чимало наловив, прийшов до нього сторож панського лісу й каже:

— Як ти смів тут ловити рибу, коли знаєш, що за то маєш заплатити штраф десять крон?

— Тоді трохи почекайте, най собі ще наловлю, щоб було на десять крон,— відповів Іван.

ФІЛОСОФІЯ КАПІТАЛІСТА

16. Із ряндя (лахміття) є папір, із паперу — гроші, із грошей — банки, із банків — позики, із позик — боржники, із боржників — жебраки, із жебраків — ряндя...

БАГАТОНАДІЙНИЙ

17. Учитель: — Коли ми вчимо що-небудь дуже важливе, тебе тоді завжди в школі немає. Що з тебе буде, хлопче, якщо й далі так піде?

Учень: — Може, посол до парламенту, прошу пана вчителя.

ОДНОМАНІТНІСТЬ

18. — І яке життя настало одноманітне.

— Чому?

— Та вчора не мав грошей і сьогодні теж.

ГІРШЕ ЗА ЧОРТА

19. Учитель: — Скажи, Михайле, чи є що гірше за чорта?

Михайло: — Є.

Учитель: — Цікаво, а що?

Михайло: — Екзекутор.

Учитель: — А то чому?

Михайло: — Бо в нас була корова, яка колола рогами й била. Мама все казала: «Аби тебе чорт узяв!». Але він не хотів брати. А прийшов екзекутор, то таки взяв.

БАГАЧ

20. Жінка: — Як ти міг незнайомому віддати в оренду поле і обійстя?

Чоловік: — Не журися, мусить бути багатий.

Жінка: — А ти звідки знаєш?

Чоловік: — Хіба не виділа: він такий молодий, а вона погана й стара.

ДЕШЕВИЗНА

21.— В Америці можна купити індика за два долари.

— Чому ж ви не лишилися там і не схотіли їсти тих індиків?

— Прошу вас, але де я мав взяти ті два долари?

ТА Я МОЖУ...

22. Молода пані до візника:

— Ви що справді не можете їхати швидше?

— Я міг би,— відповідає той,— та кобила лишиться позаду.

ЗАПОВІТ

23. Нотар зачитує родині покійного багача заповіт:

— Маючи здоровий глузд, усі гроші я розтратив перед смертю.

ГЛУХОТА

24. Дуже багатий і глухий дід несподівано почав чути. Знайомий питає його:

— Ваша рідня, напевне, з того дуже щаслива?

— Ніхто ж у хаті навіть не знав, що я чую,— відповідає багач.

— Чому ж?

— Я собі сиджу, як колись, лише слухаю, що про мене говорять, і вже двічі змінював заповіт.