Леонід Григорович Кононович (*4 жовтня 1958, Красилівка, Ставищенський район, Київська область) — український письменник, перекладач, майстер детективного жанру. Член Національної спілки письменників та Асоціації українських письменників.
Народився 1958 року в селі Красилівка Ставищенського району на Київщині. В 1975 році вступив до філологічного факультету Київського університету. В 1977 році його відрахували за «небажання вивчати історію КПРС». В 1978 був заарештований органами КДБ за розповсюдження правозахисної літератури (самвидаву). В листопаді того ж року отримав офіційне попередження від обласного управління КДБ за ст. 62 ч.1 Карного кодексу (розповсюдження націоналістичної літератури). З 1981 по 1985 навчався на філологічному факультеті Київського педінституту іноземних мов імені Горького, звідки був відрахований «за негативний вплив на молодіжний колектив». З 1991 по 1996 рік працював у приватній охоронній компанії «Сейкен ЛТД». З 1996 по 2001 рік займався підприємницькою діяльністю.
Перекладом почав займатися на початку 1980-х. Дебютував перекладом новели Андре Вермсера «Неждана зустріч» в газеті «Літературна Україна» (квітень 1984). Брав участь у перекладах тритомного зібрання творів Альбера Камю, котре вийшло у видавництві «Фоліо» (1998). Переклав соціологічне дослідження Еміля Дюркгайма, котре вийшло друком у видавництві «Основи» (1998).
У 1993 році дебютував у журналі «Сучасність». Кримінальний роман «Я — зомбі» збурив значний читацький ажіотаж.
Роман «Тема для медитації» став Книжкою року — 2005, висунутий на Шевченківську премію, але так і не став номінантом.
Джерело: Вікіпедія
