Микола Васильович Білкун

Микола Васильович Білкун (* 21 грудня 1928, село Привороття, нині Подільське Кам'янець-Подільського району Хмельницької області — † 17 червня 1995, Київ) — український прозаїк, письменник-фантаст. Член Спілки письменників України від 1959 року.
Народився 21 грудня 1928 року в селі Привороття Староушицького району (нині село Подільське Кам'янець-Подільського району) в сім'ї вчителя. Правда, при народженні йому дали ім'я Комунар. Закінчив у селі Привороття початкову школу. Під час війни (до 1944 року) жив у селі Чердакли на Заволжі (нині селище міського типу, центр Чердаклинського району Ульяновської області Росії). Там навчався в школі й одночасно працював на торфорозробках. Батько Василь Євтихійович під час війни був замполітом 171-го винищувального авіаційного полку. Загинув 1943 року.
1944 року Микола, якому ще не виповнилося 16 років, добровільно пішов до Радянської армії. Від серпня 1944 року — солдат-зброяр 420-го авіаполку III Білоруського фронту. Далі навчався у Київському військовому училищі самохідної артилерії. Після важкого поранення втратив ногу. Ще у шпиталі почав писати.
1950 року закінчив Вінницьку фельдшерську школу. Працював дільничним фельдшером на Поділлі — в селі Іванівці Барського району Вінницької області. Далі закінчив Вінницький медичний інститут (навчався у 1951—1957 роках).
Фейлетоніст (від 1957 року), заступник відповідального редактора журналу «Перець», заступник головного редактора видавництва «Радянський письменник».
Друкувався від 1952 року. Першу гумореску «Дорогі гості» опубліковано в «Перці». Перша повість «Валерій Коваленко» (газета «Молодь України», 1955), друга — «Однієї весни» (журнал «Дніпро», 1957).
Перші книжки — збірки гуморесок «Старий друг» (у «Бібліотеці „Перця“») та збірка нарисів «Золоті руки» (обидві — 1955).
20 червня 1992 року відвідав рідне село.

Твори
Окремі видання
* Сузір’я блакитного верблюда: Фантастичні гуморески / Мал. В. Ігнетова. – К.: Веселка, 1965. – 78 с. 26 коп. 65 000 пр. (о)
* Декамерон Самуїла Окса. – К.: Радянський письменник, 1966. – 196 с. (п)
* Годованці Сонця: Повість / Мал. Анатолія Василенко. – К.: Веселка, 1968. – 204 с. – (Наукова фантастика). 33 коп. 65 000 пр. (п) – підписано до друку 14.08.68 р.
* Багато, багато, багато золота: Фантастико-пригодницька повість-памфлет. – К.: Молодь, 1975. – 184 с. 65 000 пр.
Публікації в періодиці та збірках
* Машина «Чого бажаєте?»: Оповідання // Знання та праця, 1961, №5
* Спаніель містера Дарлінга: Оповідання // Наука і суспільство, 1967, №5.
Те саме: Зустріч з тайфуном. – К.: Веселка, 1968
* Вічна молекула: Оповідання // Знання та праця, 1967, №7
* Бензиновий вітамін: Оповідання // Знання та праця, 1968, №8
* Дактилоскопічна балада: Оповідання // Знання та праця, 1971, №8
* Срібляста рибка для тестя: Оповідання // Знання та праця, 1978, №9
* Найперший прокатний пункт: Оповідання // Наука – Фантастика, 1991, №10

Джерело: Вікіпедія