Інґеборґ Бахман (нім. Ingeborg Bachmann; нар. 25 червня 1926, Клагенфурт — пом. 17 жовтня 1973, Рим) — австрійська письменниця, лібретистка та журналістка.
Народилася 1926 р. у Клаґенфурті. У Відні вивчала філософію, германістику та психологію. 1950 р. захистила дисертацію про Гайдеґґера. Від 1953 р. перебувала як вільна письменниця в Італії. Два роки згодом працювала драматургом у Мюнхені. Від 1960 р. викладала поетику в університеті Франкфурту. Жила в Цюріху, Берліні. 1965 р. повернулася до Риму. 1973 р. трагічно загинула від пожежі.
Міжнародне визнання здобула поетичними збірками «Відтермінований час» (1953) та «Заклик до Великої Ведмедиці» (1956). Автор популярних радіоп'єс «Торгівля снами» (1952), «Цикади» (1955) та «Добрий бог Мангеттену» (1959). Від 1961 р. припиняє писати вірші, публікує збірки оповідань «Тридцятий рік» (1961) та «Синхронно» (1972). Роман «Мáліна» (1971) — перша книга романного циклу «Види смерті». За короткий час став бестселером, його переклали багатьма мовами. Незавершені книги «Справа Франци» та «Реквієм для Фанні Ґольдман» опубліковані посмертно.
Докладніше: wikipedia
