Ірина Славінська (8 жовтня 1987, Київ) — українська журналістка, ведуча, перекладачка та літературознавець.
Народилася у Києві. Відвідувала середню загальноосвітню школу № 292 у Києві. Здобула рівень магістра на факультеті французької мови Київського національного лінгвістичного університету. За фахом — філолог, викладач світової літератури та іноземної мов. Стипендіат програми Philéas Accueil 2008–2009 навчального року.
У 2009–2011 роках викладала сучасну українську літературу та європейську літературу 19-20 століть на кафедрі теорії та історії світової літератури у своїй alma mater.
У 2010 році отримала грант SCOOP для дослідження крадіжок і підробок на українському арт-ринку.
Була членом журі премії «Книга року Бі-Бі-Сі» 2010 та 2011 років.
З 2006 є дописувачем різноманітних ЗМІ. З грудня 2009 року працює літературним оглядачем Української правди. З вересня 2010 — літоглядач часопису «ШО».
Упорядник книжки-абетки з інтерв'ю із сучасними українськими письменниками «33 герої укрліт» (видавництво «Фоліо», 2011).
З 2011 року — ведуча «Українського літературного подкасту», в якому українські сучасні письменники читають фрагменти із улюблених (переважно українських) авторів.
З травня 2012 разом з Віталієм Гайдукевичем веде передачу «Гра в слова і не тільки» на каналі ТВі, а також веде колонку в українському виданні журналу «Elle».
З серпня 2013 веде програму «Антена» на відновленому «Громадському радіо».
У травні 2014 року вийшла книга Ірини Славінської «Історії талановитих людей» про 11 українських сучасників, які надихають авторку.
Ірина Славінська — автор французького перекладу проекту «Богдан-Ігор Антонич: Назавжди» (гурт «Тельнюк: Сестри»).
Переклала з французької книгу Робера Мюшамбле «Оргазм і Захід: історія задоволення від 16 століття до наших днів» («Темпора», 2011), а також книгу «Допінґ духу» Сьорана («Грані-Т», 2011). Останній переклад у 2012 році отримав спеціальну відзнаку від журі Премії Григорія Сковороди.
