Юстина ворухнулася, легенько торкаючись Кроне голими грудьми. Він відчув ніжний аромат ромашкового мила, змішаний з запахом шкіри й волосся дівчини; ніяких парфумів. Холодні, тонкі пальці доторкнулися до шраму на животі офіцера, за мить посунулися нижче. Він прикрив очі, намагаючись запанувати над собою, глибоко видихнув.
-- Ні, припини це! – вигукнула зі справжнім чи вдаваним гнівом Юстина. – Ще раз спробуєш мені тут медитувати й місяць мене не побачиш!