КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Именитые самоубийцы [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 54


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

записався офіцером в польський полк, яким той командував. Проте незабаром цей

полк, серед інших, повстав, вимагаючи проголошення незалежності Польщі, котра перебувала тоді

у складі Російської імперії.

Побоюючись цілком реального арешту, Михайло був вимушений прийняти іслам і вступити на

турецьку військову службу під ім'ям Садик-паша. Тоді ж Чайковський одружився на доньці

професора математики з Вільнюса Андрія Снядецького.

...Греція запам'яталася ще й тим, що звідти він привіз третю свою дружину.

...68-річний відставний турецький генерал вибрав Київ – стародавню українську столицю. Тут він

в 1872 р. прийняв православ'я. Тут же народилася і його донька – до речі, хрещеним батьком

малятка став російський імператор Олександр ІІ.

Родина перебралася до маєтку Борки (Бірки) Кролевецького повіту Чернігівської губернії. Молода

гречанка-дружина мало піклувалася про 82-річного чоловіка. Її більше цікавив керуючий маєтком.

Старий ревнивець, дізнавшись про все, пішов з дому і оселився у свого приятеля, що мешкав в

сусідньому селі.

Але виявилось, що пересуди й кепкування наздогнали його і там. У ніч з 5 на 6 січня 1886 р., в

стані повного відчаю, Чайковський пустив собі кулю в скроню.


ЧЕКАНОВСЬКИЙ Олександр Лаврентійович

Географ, геолог. Фундатор геології Східносибірського регіону Російської імперії. Дав перші

достовірні відомості з геології району р. Нижня Тунгуска, нижньої течії Лени і Оленьока; уперше

описав палеозойські породи району Братськ – Падун, особливі вивержені гірські породи -

сибірські траппи; відкрив палеолітичні поселення на схід від Уралу, а також родовище вугілля і

графіту в басейні Нижньої Тунгуски.

З дворянської родини. Батько, Чекановський Л., - орендар невеликого маєтку.

Народився 12 (24) лютого 1833 р. в м. Кременець Тернопільської області.

Звів рахунки з життям 18 (30) жовтня 1876 р. в м. Санкт-Петербург (РФ). Похований на

Смоленському цвинтарі.

Закінчив медичний факультет Київського університету св. Володимира (1858).

Працював телеграфістом фірми «Сіменс і Гальське», хранителем мінералогічного музею

Петербурзької Академії наук (1876).

Кавалер малої золотої медалі Російського географічного товариства (1874), «Золотої медалі

першого класу» Міжнародного географічного конгресу в Парижі (1879).

Досліджував Приморський хребет, Середньосибірське плоскогір'я, річки Нижня Тунгуска, Оленьок, пониззя річки Лена (1869-1875).

Здійснив три експедиції (1873; 1874; 1875).

Колекції, зібрані в Усть-Балєє, лягли в основу відомої праці про юрську флору, написану

професором Цюріхського університету Геєром.

Друкувався в «Вістях Імператорського Російського Географічного товариства».

Перу Ч. належать розвідки «Геологічне дослідження в Іркутській губернії» (1874), «Додаткові

відомості до карти річки Нижньої Тунгуски», «Попередній звіт про Ленсько-Оленекську подорож»

(обидві - 1876), «Щоденник експедиції річками Нижня Тунгуска, Оленьоку і Лена в 1873—1875

роках» (1896), «Географічна карта Іркутської губернії».

З владою порозуміння не знаходив. За участь у польському повстанні (1863-1864) був

заарештований і позбавлений дворянського званні. Утік з київської в'язниці. Після затримання

його засудили до безстрокового заслання до Сибіру і відправили туди пішим етапом. Через 15

років – амністували, звільнили з-під нагляду поліції і повернули дворянське звання та майно

(1875).

Ім'я нашого земляка уже понад століття вибите на фронтоні Іркутського краєзнавчого музею.

Його також носять селище неподалік від Братська, невеликий гірський хребет в Якутії, рослини -

полин, аконіт, борець, модрина і декілька видів викопної флори.

У бібліотеці Іркутського обласного краєзнавчого музею відбулося засідання, присвячене 170-

річчю з дня народження Ч. (2003).

Серед друзів та близьких знайомих Ч. – С. Вронський, Ф. Шмідт, З. Венгловський, С. Обручев, Б.

Дибовський, Ф. Міллер, І. Черський, В. Годлевський та ін.


***

СУХОДОЛОМ ЧИ ВОДОЮ,

з життєвого кредо О. Чекановського

У будь-який момент я готовий відправитися в подорож — суходолом чи водою.

СОРОМНО ЗА ЖАЛЮГІДНІ НАДГРОБКИ, з опису О. Чекановським могили подружжя

Прончищевих

Сто тридцять років пройшло з того часу, коли в цьому далекому і дикому краю на березі

Льодовитого океану закінчив своє життя офіцер російського флоту Прончищев... Молода дружина

Прончищева всюди безстрашно