...З серпня 1922 року Кароль Шимановський, за висловом одного з біографів, належить до людей,
які «без Закопане жити не можуть». Йдеться про курорт в Татрах, де хворі туберкульозом шукали
порятунку або хоч би відстрочення неминучого.
Останні 15 років життя він проводив здебільшого в сумній атмосфері гірських санаторіїв Польщі і
Швейцарії. Сили танули. ...Зрозуміло було, що кінець близький. Не тільки Варшава, вся Польща
проводжала його в останню дорогу. І коли закінчилася траурна церемонія, відзвучали промови,
відголосив марш з «Загибелі богів», ...чотири народні музиканти спустилися з Татр. Ян Оброхта,
Станіслав Оброхта, Анджей Слодичка і Вацек Мруз налаштували свої скрипки, повернули їх
деками до могильного горба і сумно, по-простому, «по-гуральски» заграли свої мелодії.
БЛАГОДІЙНІ КОНЦЕРТИ, з статті М. Черкашиної «Сад музичних мрій Кароля
Шимановського»
Палкими шанувальниками творчості й особистості Кароля Шимановського стали талановиті
українські музиканти – скрипаль Олесь Семчук і піаністка Ганна Середенко. Це з їхньої ініціативи
і за їхньою участю організовано та проведено цикл монографічних концертів, присвячених музиці
видатного польського композитора.
Вечір в колонному залі імені М. Лисенка Національної філармонії України складався з двох
відділень. У першому прозвучали камерні твори композитора різних років – від витриманої в
пізньоромантичному ключі ранньої Сонати для скрипки й фортепіано до віртуозних обробок
знаменитих каприсів Паганіні, які представляють зрілу творчість майстра. Між цими крайніми
точками розмістилася дивовижно тонка й вигадлива п’єса «Дріади й пан» із циклу «Міфи». Її
виконання можна було охарактеризувати як кульмінацію та коштовну прикрасу всього вечора.
Шимановський постав у цій п’єсі поетом вишуканого звукопису й живої творчої фантазії, тоді як
його інтерпретація Трьох каприсів Паганіні дозволила музикантам продемонструвати віртуозну
майстерність, темперамент, чудову ансамблеву зіграність. Хотілося від душі поздоровити всіх нас:
в Україні народився чудовий дует не просто професіоналів високого класу, а й беззастережно
відданих мистецтву натхненних артистів, бо саме Олесь Семчук і Ганна Середенко виступили
ініціаторами проведення циклу благодійних концертів «Творці – за духовне відродження
України».
Олесю Семчуку, Ганні Середенко й Володимиру Сіренку виділені річні стипендії, які дозволять
розвинути та продовжити розпочатий ними концертний цикл. Хочеться вірити, що духовне
відродження України справді настане, якщо за справу беруться такі неординарні таланти.
