Урсуляк Виорика (fb2)


Использовать online-читалку "Книгочей 0.2" (Не работает в Internet Explorer)


Настройки текста:



УРСУЛЯК Віоріка Михайлівна


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: румуно-астрійсько-німецький.

Оперна співачка. Перший і єдиний пожиттєвий інтерпретатор Р. Штрауса.

З родини священика. Батько, Урсуляк М., – греко-католицький архідиякон, викладач теологічного

факультету Чернівецького університету.

Народилася 26 березня 1894 р. в м. Чернівцях Австро-Угорської імперії (нині – адміністративний

центр однойменної області України).

Померла 22 жовтня 1985 р. в м. Ервальді (Австрія). Похована на місцевому цвинтарі

Закінчила Віденську (1913-1918) та Берлінську консерваторії.

Співала у Віденській державній опері (до 1934), Берлінській опері (1934-1945), на сценах

Амстердама, Франкфурта, Дрездена, Лондона, Риму.

Виступала на сценах багатьох німецьких оперних театрів, гастролювала в Загребській опері.

Учасниця фестивалів у Зальцбурзі.

Найвідоміші партії нашої землячки: Арабелла («День миру», Р. Штраус), фельмаршальша

(«Кавалер троянд», Р. Штраус), Мадлен («Капрічіо», Р. Штраус).

Виступала як концертна співачка.

У Чернівцях на будинку, де народилася і жила У., відкрито меморіальну дошку, на якій написано:

«У цьому будинку провела свої дитячі та юнацькі роки всесвітньо відома оперна співачка Віоріка

Урсуляк (1894-1985)» (2007).

Серед друзів та близьких знайомих У. – Р. Штраус, Л. Леман, Ф. Форстен, Г. фон Милинкович, Л.

Вебер, Г. Хоттер, К. Краус, Г. Ханн, К. Остертаг, Л. Віллер, Ф. Кларвайн та ін.


***

ДЛЯ ЛЮДЕЙ

, з життєвого кредо В. Урсуляк

Для людей.


ПОЖИТТЄВИЙ ІНТЕРПРЕТАТОР ШТРАУСА, з інтерв’ю Р. Ланга О. Мироник

Вона не тільки виконувала найвідоміші оперні партії всіх відомих світових композиторів, а й

зуміла особливо сподобатися одному з них. Просто зачарований Віорікою Урсуляк був Ріхард

Штраус. Він писав багато опер виключно для неї, дозволяв їй, і тільки їй, виконувати його твори

пожиттєво.


ВИДАТНА МАЛОВІДОМА, з кореспонденції І. Дмитріва «Мріяла повернутися до України»

Як писав Георг Гайнцен, німецький журналіст, Чернівці – місто на півдороги між Києвом і

Бухарестом, між Краковом і Одесою – були негласною столицею Європи, де дочки різників

співали колоратури, а фірмани фіакрів сперечалися про Карла Крауса, де тротуари

підмітали букетами троянд і де книгарень було більше, ніж пекарень. Чернівці – це місто

постійної інтелектуальної дискусії, яка вранці починалася з нової теорії естетики і до вечора

була вже остаточно відхилена. Це було місто, де собак називали іменами олімпійських богів і

де кури випорпували з землі вірші Гельдерліна.

...Віоріка Урсуляк відома як інтерпретатор образів в операх Р. Штрауса. На концертах часто

виступала з чоловіком – піаністом і диригентом доктором К. Краусом. Все життя мріяла

повернутись до України, на Буковину, проте побоюючись каральної сталінської машини, так цього

й не насмілилась зробити. Залишила сцену у 1954 році.

В Україні широкому загалу ім’я Віоріки Урсуляк маловідоме


ДОНЬКА ЧОТИРЬОХ НАРОДІВ, з кореспонденції А. Тарасової «Меморіальна дошка музі

Штрауса»

З ініціативи Товариства чернівецьких студентів, які живуть у Німеччині, Австрії та Швейцарії, у

Чернівцях відкрито меморіальну дошку оперній співачці Віоріці Урсуляк. Написи на ній виконано

німецькою та українською мовами. Встановлено дошку на будинку №75 по вулиці Шевченка

(колишня вулиця Новий Світ), де народилася й провела дитячі та юнацькі роки світова зірка.

– Те, що ми вирішили подарувати меморіальну дошку Чернівцям, – вияв величезної поваги до

вашої землячки, наша вдячність цій землі, що породила її величний талант, – з хвилюванням

сказав голова Товариства чернівецьких студентів, які живуть за кордоном, Раймунд Ланг . – Ми

ще й ще раз схиляємо голови перед вашим містом, яке подарувало світу стільки знаних людей.

Про радість вшановувати незаслужено забуті таланти говорив голова товариства австро-німецької

культури ім. Й.-В. Гете Франциск Келлер. Буковинську народну пісню проспівав заслужений

артист України Іван Дерда. На мітингу лунав у запису голос Віоріки Урсуляк.

...Надзвичайно популярною співачка була в Амстердамі, Лондоні, Зальцбурзі, Дрездені, Берліні,

Римі тощо. Виступала Віоріка Урсуляк і для чернівчан. То ж своєю донькою її вважають одразу

чотири народи: український, румунський, німецький і австрійський.


ГОРИ, ГОРИ ЯСНО, з кореспонденції Н. Фещук «На «Алеї зірок»

Честі бути занесеними на чернівецьку «Алею зірок» удостоїлися сорок осіб. Проте це ще не всі

знамениті музиканти й артисти, що народилися на Буковині.

Як повідомила заступник чернівецького міського голови Інна Онацька, «Алея» розрахована на 65

місць. Цілком можливо, що незабаром тут запаляться зірки відомої в Німеччині й Австрії оперної

співачки Віоріки Урсуляк, котра народилася в Чернівцях, музиканта Анатолія Євдокименка,

відомих співачок Ані Лорак і Каті Бужинської...


СВОЇ ОПЕРИ ПРИСВЯЧУВАВ УРСУЛЯК, з статті Г. Бубнова «Творче довголіття»

Рідкісна доля у Ріхарда Штрауса. Близько сімдесяти років тривав його вражаюче щасливий

творчий шлях; до нього рано прийшла слава. Величезна амплітуда музичної діяльності, що

включає композиторську працю, диригування, керівництво музично-громадськими організаціями,

і при всьому цьому – прекрасне здоров’я, котре зумовило творче довголіття. І успіх – цей клімат

життя Ріхарда Штрауса, незважаючи на окремі творчі знегоди.

...Симфонічна поема «Життя героя» – твір автобіографічний, проте певною мірою і полемічний, бо

в центрі музично-драматургічного задуму – суперечки, зіткнення, навіть битви героя з своїми

супротивниками-критиками. Останніх Штраус зображає звуками, майже натуралістично

відтворюючими регіт стада гусаків. Себе ж композитор символічно представляє в тій тональності

(мі-бемоль мажор), в якій написана «Героїчна симфонія» Бетховена.

...За Ріхардом Штраусом встановлюється слава композитора, особливо схильного до суто

трагічних сюжетів. Прем’єра опери «Кавалер троянди» спростувала це і привела до думки про

надзвичайну багатогранність таланту маестро.

Місце дії «Кавалера троянди» – Відень, час – 40-80-і роки XVIII століття. Привабливе лібрето Г.

Гофмансталя перекликається з драматургією моцартівських опер «Весілля Фігаро» і «Дон-Жуан».

В музиці «Кавалера троянди» панують чарівливість, легкість, веселість...

...«Кавалера троянд», а також ще низку своїх опер Р. Штраус присвятив В. Урсуляк та її чоловікові

К. Краусу.