Симиренко Лев (fb2)


Использовать online-читалку "Книгочей 0.2" (Не работает в Internet Explorer)


Настройки текста:


СИМИРЕНКО Лев Платонович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Учений-садівник. Фундатор агроекології плодових культур; першого в Європі помологічного

розплідника і маткового саду; власник найбільшої в Європі колекції плодових, ягідних і

декоративних рослин; першим застосував зимове щеплення на теренах Російської імперії. В

помології існують наукові поняття «промислове плодівництво», «промисловий сад» і

«промисловий сорт»; є сорт яблук «Ренет Симиренка».

З поміщицької родини. Батько, Симиренко П., – цукрозаводчик.

Народився 19 лютого 1855 р. в родовому маєтку Платоновому Хуторі Черкаського повіту

Київської губернії Російської імперії (нині – Городищенський район Черкаської області України).

Убитий 24 грудня 1919 р. (6 січня 1920 р.) в родовому маєтку Платоновому Хуторі Черкаського

повіту Київської губернії Російської імперії (нині – Городищенський район Черкаської області

України) за нез’ясованих обставин (за офіційною версією – бандитами, за неофіційною –

чекістами).

Закінчив одеську приватну гімназію Керрі (1872), навчався на фізико-математичному факультеті

Новоросійського університету (1872-1873), в Петербурзькому політехнічному інституті (1873-

1874), на природничому відділенні Київського університету св. Володимира (1874-1876), закінчив

Новоросійський університет (1876-1879).

Почесний громадянин м. Одеси.

Член-кореспондент Бельгійського товариства садівництва (1894).

Член Французького національного помологічного товариства (1895).

Кавалер великої золотої медалі ювілейної виставки Російського Імператорського помологічного

товариства (1908).

Спеціалізувався з проблем інтродукції, запровадження нових сортів плодових і ягідних культур.

Перу нашого земляка належать наукові розвідки «Досвід і дослідження кримського промислового

плодівництва», «Матеріали до вивчення кримського промислового плодівництва», капітальна

праця на 2000 сторінок «Кримське промислове садівництво», а також тритомна «Помологія».

З владою порозуміння не знаходив. Перший обшук стався у справі за підозрою про підготовку

повалення царизму (1874). Зобов’язаний підпискою про невиїзд.

Удруге обшуканий в Одесі (1879).

Утретє обшуканий і заарештований у справі про приналежність до революційного гуртка і за

розпорядженням Київського генерал-губернатора на п’ять років запроторений під нагляд поліції

до Красноярського краю (1879).

За найвищим розпорядженням переведений до Іркутської губернії (1883).

Після звільнення мешкав в Черкаському повіті, м. Курську, знову Черкаському повіті під

поліцейським наглядом, від якого офіційно був зрештою звільнений (1894).

Що стосується особистого життя, то сина нашого земляка Володимира за стандартним

звинуваченням в приналежності до антирадянської щкідницької організації розстріляли (1938).

В Україні зусиллями Тетяни – доньки С. – видруковано двотомник «Часткове сортознавство

плодових рослин» (1995-1996).

У Києві одна з вулиць носить ім’я нашого земляка.

Серед друзів та близьких знайомих С. – С. Мокржицький, В. Дебогорій-Мокрієвич, А. Желябов, Д.

Лизогуб, В. Осинський, Я. Стефанович, І. Білоконський та ін.


***

ПОЕЗІЯ САДУ,

з життєвого кредо Л. Симиренка

Хто дихає садом, той дихає молодістю, радістю життя, поезією, довголіттям.

МОЯ ДРУГА БАТЬКІВЩИНА, зі спогадів Л. Симиренка

Я поволі знайомився з Південним берегом, здійснюючи довгі екскурсії всіма його напрямками, і

чим я більше освоювався з краєм, тим глибше до нього привертався, так що зараз він мені не

менше дорогий і любий, ніж природному кримчакові.

Там, в Криму, я не відчуваю себе ні чужинцем, ні стороннім, я приймаю гаряче до серця його

інтереси і тут я мовби знайшов свою другу батьківщину.


ОЩАСЛИВИВ КРАЇНУ, з оцінки діяльності Л. Симиренка В. Гомілевським

Щаслива країна, в якій живуть і працюють такі трудівники як Л. П. Симиренко.


ДО СИБІРУ, з біо-бібліографічного словника «Діячі революційного руху в Росії»

За розпорядженням генерал-губернатора від листопада 1879 року за контакти з головними

членами київського революційного співтовариства і сприяння їм висланий в адміністративному

порядку під відкритий нагляд до Східного Сибіру.


ЗАКОНАДАВЦІ МОДИ, з розвідки Н. Гамолі «Генерація перших і єдиних. Династія

Симиренків»

Чотири покоління спадкових почесних громадян імперії, нащадків козацького роду, які успіхами

власної праці з кріпосних прирівнялися до граф і князів, увійшовши на рівних до кола

найбагатших підприємців Європи, Симиренки стали піонерами науково-технічної революції і в

Російській імперії, і за часів СРСР. Перші парові цукрові заводи, перші металеві пароплави на

Дніпрі, перше промислове виробництво пастили і мармеладу, перші карликові промислові

фруктові сади, майже мільйон пристойно оплачуваних робочих місць на заводах і в садах за часів

кріпацтва і реформ, сприяння розвитку української культури. І все це створено династією

Симиренків.

Підприємства фірми «Рафінадний цукор братів Яхненків і Симиренків» з початку 40-х років XIX

ст. диктують правила розвитку найприбутковішої галузі не лише в Україні, а й у всій Росії.

Ташлицька цукроварня – перший в Російській імперії паровий пісково-рафінадний завод – стає

«законодавцем мод» в цукровій промисловості: власники інших переобладнали свої підприємства

в парові.


АВТОР ФОРМУЛИ СЛАНЦЕВОГО САДУ, з статті В. Сорокопуд «До 150-річчя з дня

народження Л. П. Симиренка»

Він не лише стояв біля витоків світової науки садівництва, але є засновником вітчизняного

промислового плодівництва і помології. Невтомний дослідник працював над вивченням майже

трьох тисяч (!) сортів різноманітних плодових, ягідних і декоративних рослин. Серед них – 900

яблук, 880 – груш, 350 – різних видів троянд, 305 різновидів хвойних дерев і кущів багато іншого.

...У засланні Л. Симиренко реконструював міський парк в Красноярську і доглядав за ним.

Працював в зимових садах і оранжереях місцевого купецтва, запровадив технології вирощування

доти «небачених» овочів і квітів; на вічну добру пам’ять про себе залишив формулу сланцевого

саду, який стелеться землею, ховаючись під снігом від злих морозів. Сибіряки до цього дня

пам’ятають «мліївського садівника», а сад, який стелеться, як вічний пам’ятник йому, квітне,

плодоносить.

...Завдяки багаторічній титанічній роботі видатного ...садівника ще на зламі ХІХ-ХХ ст. у

Російській імперії з’явилася нова галузь сільськогосподарського виробництва – промислове

плодівництво. Саджанцями, вирощеними в помологічному розсаднику Л. П. Симиренка з кінця

ХІХ ст., закладені десятки тисяч високопродуктивних промислових садів в регіонах України,

Північного Кавказу, Закавказзя, Середньої Азії, в багатьох областях Росії, Прибалтики, Польщі і

навіть на Далекому Сході.

Вже на початку ХХ ст. садівництво Криму, Придністров’я, Поділля і півдня України стало

важливою високодохідною і навіть експортною галуззю, а кримські фрукти розповсюдилися не

тільки всіма промисловими центрами Російської імперії, але й потрапили на західноєвропейські

ринки, успішно конкуруючи з французькою, бельгійською, німецькою і американською

продукцією.


КОРОЛЬ САДІВНИЦТВА, з інтерв’ю П. Вольвача М. Касьяненкові «Лева Симиренка садівники

Криму вважають своїм земляком. І мріють перевидати унікальну працю ученого»

– Петре Васильовичу, як Лев Платонович Симиренко був пов’язаний з Кримом і яке

значення мала його знаменита книга?

– Вивченню кримського садівництва Симиренко присвятив майже 30 років. Книга видавалася в

декількох поліграфічних варіантах: від дорогого антикварного до дешевого, доступного кожному

садівникові. Завдяки цій праці світова наукова громадськість і міжнародна плодоторгівля відкрили

для себе такі унікальні явища, як кримське промислове садівництво і кримські фрукти. Ними

зацікавилися провідні європейські наукові заклади і комерційні установи. Кримські фрукти стають

об’єктом міжнародної торгівлі...

«Кримське промислове плодівництво» Л. П. Симиренка – це початок створення в Російській

імперії мережі державних садівничих наукових установ і кафедр садівництва у вищих

агрономічних учбових закладах. Відкрилася перша наукова садівнича установа – Салгірська

дослідницька помологічна станція (нині – Кримська дослідницька станція садівництва).

– Яка доля книги?

– «Кримське промислове плодівництво» – своєрідна вітчизняна енциклопедія садівництва. На ній

виховалося декілька поколінь садівників – учених і практиків. На жаль, за часів комуністичного

тоталітаризму і засилля мічурінсько-лисенковського «учення» ця наукова перлина, як і все

величезне творче надбання видатного українського ученого, зазнало обструкції. Тому не дивно,

що нині навіть в Криму збереглися одиничні її примірники лише в декількох бібліотеках і

приватних зібраннях. Серед бібліофілів і колекціонерів вона цінується на вагу золота.

Сьогодні кожна бібліотека вважає найбільшим досягненням мати в своїх фондах бодай один

екземпляр «Кримського промислового плодівництва».

Куди ж дівалося 10 тисяч екземплярів, виданих автором і сімферопольським видавничим

комітетом 1912-го? Майже всі вони згоріли в радянських «інквізиційних багаттях» в 30-50-і роки.


ШУКАЮ ЦІХИ, з замітки «Канадська гілка роду Симиренків» на kontrakty.com.ua

Як тільки Україна стала незалежною, на Черкащину до с. Мліїв приїхала гостя з Канади – Тетяна

Володимирівна Симиренко. Знайшла пустирище на місці сімейного цвинтаря, клуб в старій церкві

і «жалюгідні залишки минулої краси» великої дендрологічної колекції.

«Я блукаю рідною садибою і шукаю ціхи, за якими можна було б встановити, де що було», –

напише вона згодом в статті в номері альманаху «Родовід», присвяченому її великій сім’ї.

Щорічно Тетяна Володимирівна приїжджала до України, сприяла відродженню чесного імені

родини. Зокрема, передала деякі речі батька і діда до столичного музею історії України, рукопис

капітальної праці Лева Симиренка, який він мав намір назвати «Українсько-російська помологія»,

– на 2500 сторінках опис майже двох тисяч сортів (з 9927 синонімами) плодових культур,

апробованих ученим впродовж 32 років.


ВІЗИТІВКА УКРАЇНИ, з помологічної довідки «Ренет Симиренка»

Сорт «Ренет Симиренка» нині – найпопулярніший і найшановніший в Україні. Немає іншого, який

за популярністю у споживачів міг би гідно з ним змагатися. Він став не лише окрасою, а й

гордістю вітчизняного садівництва, візитівкою України у світі садівництва.

Ренет Симиренка – зимовий сорт. Дерева урожайні, але малозимостійкі. Плоди округлі, зеленого

забарвлення, соковиті, смачні. Зберігають свою соковитість до квітня і довше.

Обпилювачі: кальвіль сніжний, канділь синап, джонатан, пепінка шафранова, делішес, мекінтош,

бойкен.

Районований в Північно-кавказькому регіоні, Калмикії і Астраханській області. Північною межею

розповсюдження сорту в Росії слід вважати Волгоградську область, де він іноді сильно підмерзає

або вимерзає.