КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Ралли Земфирий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]


РАЛЛІ Земфірій Костянтинович (АРБОРЕ Замфір)


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: молдавсько-румунський.

Письменник, журналіст, перекладач, громадський діяч.

З дворянської родини.

Народився 14 (26) грудня 1845 р. в м. Чернівцях Австро-Угорської імперії (нині –

адміністративний центр однойменної області України).

Помер 5 червня 1933 р. в м. Бухаресті (Румунія). Похований на місцевому цвинтарі.

Навчався в Кишинівській гімназії і Петербурзькій медико-хірургічній академії (до 1869),

Цюріхському університеті.

Один з керівників студентських виступів в Петербурзі (1868-1869).

Засновник і член редколегії журналів «Працівник» (1875), «Громада» (1878).

Друкувався в журналі «Минулі роки».

Перу Р. належать доробки: «В’язниця і заслання» (1894), «На засланні» (1896), «Географічний

словник Бессарабії» (1902), «З сімейних спогадів про О. С. Пушкіна», «Михайло Олександрович

Бакунін. З моїх спогадів» (обидва – 1908), «Ucraina si Romania» (1916).

Наш земляк також автор публіцистичних творів: «Паризька комуна», «Ситі та голодні».

Переклав молдавською «Заповіт» Т. Шевченка (1916).

Щ стосується особистого життя, то за участь у страйках був виключений з академії без права

вступу до вищих учбових закладів Російської імперії, засланий до Бессарабської губернії під

нагляд поліції (1869); зазнав арешту і запроторений до Петропавловської фортеці (1869); його

донька, Раллі К., міністр охорони здоров’я Молдавської АРСР, – розстріляна більшовиками (1937).

Не знаходячи спільної мови з владою, емігрував: спочатку до Швейцарії (1871-1879), а потім –

Румунії (1879-1933).

З нагоди 70-річчя з дня смерті Т. Шевченка виступав з лекціями про його творчість і життя перед

робітниками Бухареста (1931).

Ім’я нашого земляка носить одна з вулиць м. Кишинеу (Республіка Молдова).

Серед друзів та близьких знайомих Р. – Л. Каравелов, М. Драгоманов, В. Короленко, Х. Ботєв, Ф.

Лугінін, М. Бакунін, Л. Мечніков, Г. Лопатін, І. Ліпранді, М. Стасюлевич, П. Щоголєв, Ф.

Волховський, В. Горчаков, О. Вельтман, В. Івановський, П. Кропоткін, М. Лемке та ін.


***

СЛУЖИТИ ПРАВДІ,

з життєвого кредо З. Раллі

Служити правді.

НАПИСАВ ДО ЧЕРНІВЦІВ, з листа З. Раллі П. Щоголєву від 10 квітня 1908 р.

Я написав доньці Катерини Захарівни Стамо, яка мешкає в Парижі, – і якщо існують ще якісь

листи, то ви їх, за всією імовірністю, одержите; написав я також і в інше місце, до Чернівців, де я

відшукав понад 35 років тому старе видання Ж.-Ж. Руссо, яке належало покійному поетові

(Пушкінові О. – авт.), там його рукою на полях існують замітки, написані то російською, то

французькою. Книги ці лежать або, краще сказати, лежали на полиці в маєтку моєї двоюрідної

сестри разом з іншими книгами мого батька.

...Що скриня існувала ще кілька років тому, про це писали мені. В усякому разі зроблю все

залежне від мене і напишу вам декілька сторінок про Пушкіна в нашій родині.


УСІ ПЕРЕМЕРЛИ, з листа З. Раллі П. Щоголєву на початку 1909 р.

Стосовно Ол. Сер. Пушкіна нічого поки не можу вам сказати, оскільки тільки майбутнього літа

сподіваюся побувати в старому замку в Красному, що в Буковині. Справа в тому, що всі люди

похилого віку перемерли, а мій племінник, будучи австрійським посланником у Венесуелі, живе за

океаном; у Красному ж нікого немає, хто б міг перерити весь той непотріб книг і паперів, що

знаходиться там, я писав вже туди і мені прислали цілу скриню старого журналу «Московитянин»

замість того, що я вимагав. Без мене особисто, отже, не можна нічого зробити; щодо листів

Пушкіна я писав своїй двоюрідній сестрі Марії Зілотті, доньці Кат. Захар. Стамо, але одержав

відповідь, що кузина живе в Парижі знову, а адреси мені не прислали.

Сподіватимемося, що зрештою знайдемо письмена Пушкіна.


ЦІКАВИНКИ ПЕРЕШЛЮ ВАМ, з листа З. Раллі П. Щоголєву від 27 травня 1909 р.

У липні...цього року я їду спеціально на батьківщину до Буковини для того, щоб розібрати весь

той старий непотріб книжковий і паперовий, який лежить в коморах старого замку села Червоне із

смерті моїх батьків. Але був я там ось вже понад 40 років. Все, що знайдеться, що цікавить Вас,

матиму особливе задоволення переслати Вам замовленою посилкою.

ІТАЛІЙЦІ, А НЕ ГРЕКИ, зі спогадів З. Раллі

Щодо прізвища Раллі існує документ, який указує на італійське, а не грецьке походження цього

прізвища,