Крыжановский Николай (fb2)





КРИЖАНІВСЬКИЙ Микола Андрійович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Письменник, державний діяч, військовий.

З дворянської родини.

Народився 30 жовтня (11 листопада) 1818 р. в с. Матвіївці Золотоніського повіту Полтавської

губернії Російської імперії (нині – Золотоніський район Черкаської області України).

Помер 29 квітня (11 травня) 1888 р. в с. Матвіївці Золотоніського повіту Полтавської губернії

Російської імперії (нині – Золотоніський район Черкаської області України).

Закінчив петербурзьке Михайлівське артилерійське училище (1837),

Служив в лейб-гвардійській першій артилерійській бригаді (1939-1842), офіцером з особливих

доручень при начальникові Чорноморської берегової лінії (1842-1850), штаб-офіцером при

Київському арсеналі (1850-1852), начальником артилерії Південної армії (1852-1857), начальником

Михайлівського артилерійського училища і Артилерійської академії (1857-1860), варшавським

генерал-губернатором (1860-1862), головою комітету з підготовки підстав для військового і

морського судочинства і облаштування (1862-1863), помічником командира Кронштадтського

порту і відповідальним за озброєння (1863-1864), помічником командувача Віленським військовим

округом (1864-1865), оренбурзьким генерал-губернатором, командуючим військами

Оренбурзького військового округу (1865-1881).

Генерал від артилерії (1862).

Член Військової Ради (1862).

Кавалер ордена св. Георгія 3-го ступеня (1866),

Нагороджений золотою шпагою «За хоробрість» (1854).

Почесний громадянин міст Уфа і Оренбург.

Іменем нашого земляка оренбурзькі козаки назвали одно із селищ.

Друкувався в журналах «Російська старовина», «Російський огляд», «Артилерійський журнал»,

«Російський вісник».

Як літератор дебютував в «Артилерійському журналі» нарисом «Відвідини табору союзників на

Федюхіних висотах» (1856).

Потім настала черга доробків: «Севастополь і його захисники в 1855 р.», « Севастополь в ніч з 27

на 28 серпня 1855р.» (обидва – 1856), «Правила прийому військами предметів артилерійського

постачання», «Нарис облаштування і господарства французької артилерії, з викладом головних

підстав організації французької армії» (обидва – 1858); «Огляд відомостей, одержаних з театру

війни з Італії» (1859), «Записки фортифікації для дивізійних артилерійських шкіл» (1864).

Наш земляк – автор романів «Донька Алаяр-хана» (1884), «На березі Чорного моря» (1897).

Серед друзів та близьких знайомих К. – Л. Толстой, М. Горчаков, Б. Обухов, А. Столипін, В.

Арцимович, М. Залєсов та ін.


***

ЗА РУСЬ

, з життєвого кредо М. Крижанівського

За Русь, за віру!


АБСОЛЮТНО НАДІЙНИЙ, з листа Олександра II М. Горчакову від 10 березня 1861 р.

Крижанівський – людина освічена й абсолютно надійна.

ДЯКУЮ ВІЙСЬКАМ, наказ по Оренбурзькому військовому округові від 11 грудня 1866 р.

Государ Імператор в 26-й день минулого листопада Всемилостивійше зволив подарувати мені

орден Святого Георгія III ступеня.

Усвідомлюючи, що ця, така дорогоцінна для кожного військового Монарша нагорода, є подяка за

молодецькі подвиги тих військ області Туркестану, у рядах яких я мав честь брати участь в

кампанії минулої осені проти Бухари, вважаю приємним боргом ще раз виразити мою душевну

подяку хоробрим військам області за все, здійснене 1866 року.

Командувач військами генерал-ад’ютант Крижанівський.

БУВ ДОБРОЮ ЛЮДИНОЮ, з «Нотаток» М. Залєсова

Крижанівського я знав ще в чині полковника в Бухаресті, куди він був призначений взимку 1853

року з штабів-офіцер …Київського арсеналу начальником штабу артилерії 3-го, 4-го й 5-го

піхотних корпусів.

Він був людиною солідно освіченою, здібною і напрочуд доброю.

ЯКБИ ВІН ЗНАВ, з «Щоденників» Л. Толстого

23 серпня 1862

Відправив листа государю (з приводу жандармського обшуку в Ясній Поляні – авт.).

24 серпня 1862

…Журно, як давно не було. Немає у мене друзів, немає! Я один. Були друзі, коли я слугував

мамону, і немає, коли служу правді.

…У Крижанівського (Л. Толстой просив генерала посприяти «проштовхування» свого листа

Олександру II – авт.), прагнув продемонструвати, що він забувається не у величі. Якби він знав, що його велич я ставлю йому в докір.


ДИВА ХОРОБРОСТІ, з книги В. Крестяннікова «Героїчні 349 днів»

До Криму прибували нові підкріплення, і Горчаков вважав за можливе з прибуттям нових військ

здійснити черговий наступ з боку Чорної річки і сподівався, що «з настанням осені він

(супротивник) відпливе звідси; ще однієї зими він не зважиться тут провести». Але прибуття

підкріплень до союзників поколивало упевненість головнокомандуючого.

…У середині липня генерал Микола Андрійович Крижанівський, начальник штабу артилерії

Кримської армії, писав: «Ворог наш просувається все ближче й ближче. Майже на всій лінії його

траншеї доходять до 80 сажень від наших окопів; у багатьох місцях