початку ХХ століття.
КОЛОРИТНИЙ СВІТ, з дослідження Т. Яворського-Лук’янюка і Н. Музичук «Раймунд Фрідріх
Кайндль. Монографія «Гуцули»
Монографія «Гуцули» містить 17 розділів, багатих на історичний, етнографічний, лінгвістичний, фольклорний матеріал: читач може достеменно пізнати колоритний світ невеликого народу.
Відкривається книга розділом «Дитина», що розкриває ставлення до жінки-матері, дитини,
передає різні гуцульські звичаї: як давати імена дітям, як відбувається хрещення.
В розділі «Хлопець і дівчина» йдеться про моральні устої, інтимні стосунки, розваги, ігри молоді, їх уміння грати на характерних для цього краю трембіті, скрипці, флоярі, варгані, волинці. Автор
далі описує обряди «Сватання і весілля» (за звичаєм, ця подія відбувається взимку), заручини, вінчання (лише у четвер або в неділю), розповідає, як готують одяг, подарунки.
Матеріал розділу «Чоловік та жінка» показує нам дещо зверхнє ставлення чоловіка до жінки,
описує розподіл робіт між ними по дому і господарству.
Цікавими є розділи книги «Сім’я», «Дім і двір», «Село і органи влади. Правові погляди», «Спосіб
життя, харчування та одяг», «Заняття...
...Розділ «Народна творчість» – найбільший у книзі.
ВИСЛОВИВ НОВАТОРСЬКУ ТЕЗУ, з статті О. Масана «Літописець Чернівців і... баби Явдохи»
З 1886 року Кайндль збирав етнографічно-фольклорні матеріали в українських селах понад
Сіретом, Прутом і Черемошем.
...Кайндль висловив новаторську для свого часу тезу про те, що з IV ст. н.е. долини Молдови, Сучави, Пруту й Черемошу, як і все Прикарпаття, заселяли слов’яни.
...Він був чи не єдиним дослідником мисливства і рибальства гуцулів.
Вивчаючи магію і чарівництво у русинів і гуцулів, вчений зібрав забобони про град, дощ та інші
опади, цікаві повір’я про бабу Явдоху, яка, мовляв, викликає різке похолодання та бурі в березні, після короткого, але відчутного потепління. Різні варіанти міфів про неї Кайндль подав у
дослідженні «Баба Явдоха-Докія». Його цікавили й рештки поганства, що переплелися з
християнськими обрядами, народні уявлення про душу та її посмертні мандри, культ гір у житті
гуцулів.
Кайндль проводив також археологічні розкопки, в тому числі класичного трипільського
поселення, відкритого у Шипинцях. Великою заслугою Кайндля було відкриття літописного
Василева, на що звернув увагу М. Грушевський в «Історії України-Руси».
