КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Зельницкий Григорий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

class="book">вихованням придбали таку славу, що їх закони вважалися у всьому світові найкращими.

Аналогічний метод виховання спартанців звело їхню батьківщину на найвищий ступінь

могутності і слави.

Ці приклади мають переконати нас, що суспільне виховання дітей краще домашнього.


ІСТОРІЮ ДОБРЕ ЗАСВОЇШ НЕ У ВСЯКОМУ ВІЦІ, з статті Г. Зельницького «Про обриси

навчання при вихованні дітей»

Мистецтво, супроти якого всяке міркування є марним, вчить, що ми з народженням нічого не

приносимо, крім однієї, так би мовити, порожньої місткості, яка час від часу і навіть все життя

наше наповнюється, що для вселення в душу понять, немає інших відкритих шляхів, ніж почуття і

міркування. Діти отримують здатність мислити виключно за допомогою знань, котрих набули.

Іншими словами, головне правило гарного порядку навчання повинне заключатися в тому, щоб,

починаючи з речей, підвладних почуттям, дійти до розумових – з найпростіших до

найскладніших…

Діти ще не мають досвіду, тому що вони нічого не бачили; не мають уваги, тому що слабість їхніх

почуттів не дозволяє довго зосереджуватися на одному предметі; вони не мають міркування, тому

що розум їх не забезпечений ще пізнанням речей, які б вони могли порівнювати, і вони не мають

стільки вправності та сили, щоб роздивитися подробиці, без яких всяке порівняння є недоречним.

Вони мають почуття, котрі є дверима до пізнання; пам’ять, яка речі, котрих насправді немає,

малює в уяві; мають при цьому здатність міркувати про зовнішні власні відчуття, про відчуття

внутрішні... І справа заключається лише в тому, щоб вжити ці здібності задля приведення в

досконалість розуму і задля набуття досвіду, якого в такому віці ще замало.

…Відомо, що вони жагуче люблять казки і повісти. То навіщо ж їх позбавляти задоволення, до

якого вони настільки чуттєві? Дитя, що розуміє вигадки про Бову Королевича та Іллю Муромця,

може так же легко зрозуміти Історію Марка Антоніна і Нерона. Вони, як і дорослі, розуміють, що

зла не треба робити нікому і що злі заслуговують на загальне презирстві і ненависть. Може бути, хтось скаже, що історії не важко у всякому віці навчитися, тому відповідаю, що, якщо втратити

час, то потім вони вже нічого не зможуть запам’ятати.

…І недаремно буде показувати дітям фізичні прилади, наприклад, електричну машину, повітряний

насос, мікроскоп і т. п. Вони побачать інший світ.

...Щоб навчитися міркувати, досить міркувати безперервно, а це і необхідно математику. Дуже

можлива і звичайна справа є, коли зле міркують у моральних і політичних справах, але це

неможливо в математиці – правила мають свою точність і докази. Хто як ці істини з початку

навчання зрозумів, той так все життя їх розуміти і буде.

Словом, якщо наукам вчити поступово, то вони не більше вимагатимуть уваги, ніж гра в пікет чи

віст. Після дванадцятирічного віку раджу навчати витонченим наукам і сміливо заявлю, що ті, хто

навчався у такий спосіб, ніколи своїх наук не забудуть.


БАГАТО ХТО ТЕПЕР ЧИТАЄ КНИГИ, з есе Г. Зельницького «Витонченість смаку калузьких

жителів»

Природні жителі Калуги, до відкриття губернії, …не мали поняття про науки й про все витончене.

Вдача їх була простою, звичаї – безглуздими й без усякого політичного обходження. З них за

освіченого шанувався той, хто вмів читати церковні книги й букви на аркуші справно ставив.

Навіть арифметика, наука необхідна для всякого стану, навряд чи дотепер була кому відома.

Проте з 1777 року калужани помітно перемінили як напрямок думок, так і вчинків і обходження.

…Багато хто тепер читає корисні книги, відвідує бібліотеки, фізичні і штучні кабінети...

Раніше бенкети калужці збиралися з нагоди хрестин, іменин, весіль, похоронів, поминок, й ці

зібрання великими церемоніями й досить нудними обрядами супроводжувалися. За столом сиділи

по сім і вісім годин й ніяких веселощів не спостерігалося.

Тепер навпаки, калужці нерідко накривають столи й дають бали в стилі освіченого товариства; можна слухати музику, бачити танці та інші звеселяння. На них запрошуються квитками, наносять

один іншому візити та ін.

…Займаються й вихованням юнацтва, намагаючись його просвітити науками й навчити

обходженню. До цього за чудо вважалося побачити молоде купецтво на балах, у театрі, на

перегонах.

За велику хибу виховання й досі дехто вважає появу в публічному місці. Найперше дорослі

дівчата не мають права брати участь навіть в домашніх дружніх компаніях.