Два основні напрями вели до неї. По-перше, класична освіта, що закладає загальний фундамент
формування європейської свідомості.
По-друге, просвітницька діяльність, яка вводить в повсякденний культурний ужиток високі зразки
античності, і, в першу чергу, античну літературу. Ці два напрями і визначили зміст педагогічної, наукової, літературної і популяризаторської роботи Ф. Ф. Зелінського.
НАСИЛУ ПЕРЕСУВАВСЯ, з листа К. Зелінської А. Зелінській від 26 вересня 1958 р.
Дорога Аріадно! Мені переслали твій лист, який ти написала в надії знайти сліди свого батька.
Він помер 8 травня 1944 року, йому було 84 роки...
Останні роки він провів тут, в с. Шондорф, Верхня Баварія. Він прибув сюди в листопаді 1939 р.
після першого розгрому Варшави разом з своєю донькою Веронікою, своєю вірною супутницею.
Вона завжди зворушливо піклувалася про нього і усюди його супроводжувала...
Після взяття Варшави вони обидва провели дуже важкий час. Їхня квартира згоріла, як майже і
весь Варшавський університет, і у зв’язку з цими потрясіннями його спіткав удар, так що він ледве
міг пересуватися, а Вероніка вже давно страждала хворобою серця.
На щастя, вдалося одержати, завдяки нашому сприянню, дозвіл приїхати до нас і нам вдалося їх
порівняно добре влаштувати. Він був радий бути з нами, проте дуже страждав від тяжкої долі, котра спіткала його батьківщину. Після удару він порівняно облямувався, міг пересуватися, хоч і
насилу.
Духовні його здібності не постраждали. Він досконало володів багатьма європейськими мовами, знав напам’ять великі твори світової літератури і незадовго до смерті закінчив шеститомну працю
своєї «Історії релігії».