австрійської Галіції»
Слід визнати, що письменникові вдався цілком його намір. У основу повісті («Половецька
молільниця» – авт.) покладений відомий історичний факт: кохання князя Галицького Ярослава
Осмомисла, про якого так захоплено говорив співак «Слова про полк Ігорів», до Насті Чагрової.
Заради неї Ярослав залишає дружину Ольгу Юріївну, доньку засновника Москви Юрія
Долгорукого, від якої у нього був безпутний син Володимир і донька Єфросина– прославлена
Ярославна з «Слова про полк Ігорів»: галицькі бояри, незадоволені самовладним правлінням
Ярослава, влаштовують змову і примушують князя повернутися до дружини, а Настю спалюють
на багатті, як чарівницю. Повість «Половецька молільниця» свідчить про велике літературне
дарування автора. Дещо архаїзована мова додає твору особливої виразності.
... Друга історична повість В. Залозецького «Звоніміра» відноситься до язичницьких часів ще до
Київської Русі. Вона не так вдалася авторові, як перша. Недостатньо мотивований і кінець її, коли
Звоніміра сама кидається в багаття і згорає в ньому.
Третя повість «Євфімія Володарівна» воскрешає часи Перемишльського князя Володаря (1124-
1145). У ній добре змальовані польсько-російські відносини на самому початку виникнення
Перемишльського князівства, дані прекрасні описи староруських обрядів і марновірств.
Твори В. Д. Залозецького здобули популярність не лише в Галіції, але й за її кордонами.
АКТИВНИЙ МІСІОНЕР, з дослідження В. Бойцана «Просвітницька діяльність греко-
католицьких священиків на Прикарпатті в ХІХ ст.»
Беззаперечним є внесок греко-католицького духовенства в антиалкогольну пропаганду протягом
ХІХ століття.
Початковий етап руху припадає на 40-і роки, коли на заклик кардинала М. Левицького по всій
території Галичини засновуються братства тверезості. Про ефективність їх діяльності свідчить той
факт, що в Рогатинському повіті на кінець червня 1845 року до братств тверезості належали 11.342
члени.
В наступні десятиліття відбувається згортання цього руху, проте в останній чверті століття він
розгорається з новою силою. І знову на перші ролі виходить духовенство.
Серед форм антиалкогольного руху набувають популярності місіонерські поїздки, в яких особливо
активними учасниками були Василь Залозецький, який став засновником і нових братств
тверезості, Антін Струтинський, Йосафат Кобринський, Филимон Огоновський, Володимир Паук,
Ілля Мардарович та Рудольф Мох. Діяльність вищеназваних активістів та інших діячів
священицького сану призвела до того, що в 1888 році в калуському повіті у 29 парохіях існувало
28 братств тверезості, а в рогатинському на 29 парохій – 21 братство.
ЗАФІКСУВАВ ЖИТТЄВУ БУДЕННІСТЬ, з статті В. Жаворонкової-Дутки «Косівська ткацька
школа: проблеми збереження та розвитку традицій»
З розвитком капіталістичних відносин від сільського домашнього ткацтва поступово
відокремилось ткацтво як ремесло. Воно перестало бути виробництвом для власних потреб і
почало приймати форму виробництва на збут. В кожному селі Косівщини поступово стають
знаними цілі родини майстрів, що спеціалізуються на виготовленні тканин певного типу на
замовлення.
Дослідник В. Залозецький, описуючи побут населення с. Річки Косівського повіту, зауважує, що
тут кожна жінка-ткаля, кожен чоловік-бондар. Таких, що того не вміють, не вважають
повноцінними членами громади.
Він же описує, що цілі села славились ткацькими виробами: Брустори і Яворів – доморобними
сукнами, Тюдів і Річка – запасками і поясами, Косів – полотнами, скатерками, рушниками та
веретами.
...Ознаки збереглися в художніх тканинах і до сьогодні, характеризуючи локальні особливості
місцевого ткацтва.
