ГУРЕВИЧ Борис Абрамович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Поет, прозаїк, публіцист, філософ, правознавець. Псевдонім – Iridio.
З лікарської родини.
Народився 8 (21) липня 1889 р. в м. Умані Київської губернії Російської імперії (нині – районний
центр Черкаської області України).
Помер 4 квітня 1964 р. в м. Нью-Йорку (США).
Закінчив 4-у Київську гімназію (1907), Київський університет св. Володимира (1912).
Працював викладачем німецького Фрейбурзького університету (1913-1916), Петроградського
університету (1916-1917), помічником присяжного повіреного (1917), читав лекції у Молодіжній
християнській асоціації (Константинополь), брав активну участь у роботі низки міжнародних
політичних організацій. Політичний керівник Армії і флоту вільної Росії при Савинкові.
Друкувався в журналах «Російська думка», «Голос життя».
Один з засновників Союзу еволюційного соціалізму, засновник і голова Союзу охорони прав
людини.
Б. під час другої світової війни підготував доповідь для президента США Ф. Рузвельта про
проблеми біженців у Європі.
Г. – автор збірника наукової поезії «Вічно людське» (1916).
Йому також належить низка книг з теорії еволюційного соціалізму, міжнародного права,
філософських оповідань.
Тираж брошури «Про питання культурного життя євреїв» був конфіскований поліцією, а проти
автора порушили карну справу (1911).
Серед друзів та близьких знайомих Г. – М. Бернацький, В. В’яземський, Д. Шереметєв, М.
Сейделер, В. Катаєв, Е. Багрицький, М. Лосський, М. Шефтель, Б. Савинков, Я. Брюсов, П.
Гронський та ін.
***
ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА,
з політичного кредо Б. Гуревича
Міняти суспільний устрій слід виключно шляхом зміни законодавства.
БАТЬКО І СИН СТОЯЛИ НА РІЗНИХ ПОЛІТИЧНИХ ПОЗИЦІЯХ, з розвідки В. Хітерер
«Цар і євреї. Візит Миколи II до Києва в 1911 р.»
Переосмислюючи драматичну історію ХХ століття, ми все частіше замислюємося: чи існувала
історична альтернатива, чи можна було уникнути багатьох трагедій цього століття, чи
усвідомлювали сучасники описуваних подій небезпеку революції і приходу до влади лівих
радикальних партій? Багато історичних і публіцистичних робіт наполягають на непропорційно
великій участі євреїв у революційному русі в Російській імперії. …Як правило, усі вони ігнорують
іншу, більш помірну, частину єврейства, яка схилялася до компромісу з владою, що існувала. Про
пошуки такого компромісу свідчить зустріч царя Миколи II з єврейською делегацією під час його
візиту до Києва наприкінці серпня – початку вересня 1911 року.
…На перший погляд, це була просто офіційна церемонія, але такі церемонії, наскільки відомо з
історичної літератури, раніше не проводилися. Цікаво також те, що зустріч ініціювало релігійне
керівництво Київської єврейської громади, і його клопотання було підтримано П. Столипіним.
Якщо додати, що… також планувалася зустріч з місцевими рабинами і що релігійні керівники
містечка Макарова і міста Овруча просили про таку ж зустріч з царем, то, безсумнівно,
прослідковується прагнення єврейських релігійних лідерів продемонструвати царю лояльність
єврейського населення.
З іншого боку, готовність правлячих кіл Російської імперії до зустрічей з єврейськими
делегаціями, які складалися, як правило, з представників місцевого духовенства, свідчить про
бажання влади заручитися підтримкою в єврейському середовищі.
…Як і було заплановано, зустріч царя з єврейською делегацією відбулася 30 серпня 1911 року.
…Рабин А. Б. Гуревич підніс государю згорток святої Тори.
Здавалося б, намічається новий політичний союз між урядом Російської імперії і єврейськими
релігійними колами. Проте в реальності обидві сторони до кінця не довіряли одна одній і вели
подвійну гру.
…В той день, коли відбувалася зустріч з царем, у місті активно поширювалася спеціально видана
брошура фаворита царської родини Григорія Распутіна «Великі дні торжества в Києві!
Відвідування Найвищої Родини! Ангельський привіт!». У ній, зокрема, говорилося: «Подивіться
на Союзників [тобто членів Союзу Російського Народу], як вони підходять, як найбільші святі!...
Ці гуртки [Союзу Російського Народу] потрібні для євреїв; вони дуже їх бояться. Коли вони йдуть
по Києву, то жиди шушукаються і тріпотять; армії менше бояться, тому
