Молдавського князівства Драгоше, де дані із старовинних хронік переплітаються з авторською
вигадкою.
ВИСТУПИВ ПРОТИ РЕВОЛЮЦІЇ 1848 РОКУ, з розвідки Р. Коменеску «Масонство в Румунії»
Безумовно, були і масони, які дистанціювалися від своїх побратимів: так, наприклад, вчинили
Грігоре Александреску і Георге Асакі. Хоча вони й були франкмасонами, виступили проти
революції 1848 року.
В цілому супротивники масонства підтримували інтереси або Росії, або Туреччини. Інші, як було в
Молдавії, із-за надмірного відчуття місцевого патріотизму були проти об’єднання з Валахією, оскільки боялися, що центр впливу переміститься до Бухареста, що насправді й сталося.
Однак важливо підкреслити, що найвпливовіша і найцінніша частина румунської еліти абсолютно
безумовно підтримувала рух за об’єднання і створення сучасної Румунії. Що, власне, і пояснює її
появу.
СВОЄРІДНЕ ТРАКТУВАННЯ, з монографії О. Ковалевської «Постать Івана Мазепи в художній
літературі»
Історична новела Георге Асакі («Мазепа в Молдавії» – авт.) містила в собі дещо оригінальне, хоч і
написана на основі «Мазепи» Байрона. Текст поеми був майстерно використано та доповнено
розповідями про участь Мазепи в поході Василє Лупу проти мунтянського воєводи Матея
Басараба, про лицарський вчинок козацького ватажка, який врятував молдавську шляхтянку, про
зустріч старого гетьмана зі своєю донькою та про його смерть на молдавській землі.
Автор наділив свого героя відмінними здібностями, гарною освітою та лицарським вихованням, тобто усім тим, що, на його думку, повинно було підкреслити його особливість як керівника
національно-визвольного руху.
Новела повною мірою відкривала співчуття автора своєму героєві, тому навіть кінець життя
Мазепи менш драматичний: «навіки розпрощавшись з політикою і великими планами, він
присвятив залишок днів своїх благочестю і міркуванням про бога».
Таким чином, цей твір був зовсім своєрідним, де досить сміливо поєднувалися історична правда, легенди та вигадка автора.
