БРАГІНСЬКИЙ Мані-Лейб
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: американо-єврейський.
Поет, перекладач.
З міщанської родини.
Народився 20 грудня 1883 р. в м. Ніжині Чернігівської губернії Російської імперії (нині –
районний центр Чернігівської області України).
Помер 4 жовтня 1953 р. в м. Нью-Йорку (США). Похований на місцевому цвинтарі.
Спеціальної освіти не мав.
Працював чоботарем, журналістом.
Член Української соціалістичної партії.
Друкувався в газетах «Ді нає цайт», «Форвертс», журналі «Література і життя».
Перу нашого земляка належать збірки «Вірші», «Балади», «Єврейські і слов’янські мотиви» (усі –
1918), двотомник «Вірші і балади» (1955). Його казка у віршах «Інгл-цінгл-хват» неодноразово
перевидавалася, у тому числі й у СРСР.
Не знаходячи спільної мови з владою, емігрував – спочатку до Великобританії (1904), а потім –
США (1905).
Серед друзів та близьких знайомих Б. – С. Єсенін, І. Мангер, З. Ландау, Г. Горбачов, Е.
Лисицький, Д. Ігнатов, А. Дункан, Р. Айзланд, В. Бренер та ін.
***
ЗБИРАТИ ПОПІЛ
, з життєвого кредо М.-Л. Брагінського
Мені залишилося в тиші благоговійно збирати попіл.
ГОГОЛЬ З УСМІХНЕНИМ РОТОМ, з вірша М.-Л. Брагінського «Ніжин» у перекладі В.
Шубінського
Нежина трубы и тропы,
Ивы, снопы, огурцы.
Грязи весною потопы,
Снега на кровлях венцы.
Нищий на рынке с бандурой,
В землю уткнувшийся бык,
Маклер косматый и хмурый,
Свиньи и русский мясник.
.................................................
Стадо – и пыль, как из сита,
Бич, как коса, над гуртом…
Смотрит на город с гранита
Гоголь с насмешливым ртом.
.................................................
Слушай! Мужичий угрюмый
Хор (то ли плач, то ли вой)
Взвился шевченковской думой:
«Гей, соловейко, не пой!»
І ТИША ЖОРСТКО ВІДПОВІСТЬ, вірш М.-Л. Брагінського «Бабине літо» у перекладі В.
Шубінського
Деревня. Ночь. Луна мячи кидает,
С моей играет болью, как дитя.
В траве белесой тыквы вырастают,
Как луны желтокожие, блестя.
Деревья – свечи голубого воска -
Застыли перед Богом в тишине.
Лист упадет – и тишь ответит жестко,
И жестче – горе тайное во мне.
ЧАРІВЛИВА КРАЇНА, вірш М.-Л. Брагінського «Казочка» у перекладі Р. Торпусман
За широкими морями,
За далекими горами,
Недоступна, не видна,
Есть волшебная страна.
Там друг в друга не стреляют,
Там погромов не бывает,
Не слыхали о войне
В этой сказочной стране.
ЗНАЧНИЙ ТАЛАНТ, з нарису С. Єсеніна «Залізний Миргород»
Для російського вуха й ока взагалі Америка, а головним чином Нью-Йорк, – трохи з кров’ю Одеси
й західних областей. Нью-Йорк на 30 відсотків єврейське місто. Євреїв головним чином загнав
туди необхідність бурлацтва через погроми. У Нью-Йорку вони осіли досить міцно й мають свою
жаргонну культуру, що шириться усе більше й більше. У них є свої поети, свої прозаїки й свої
театри. Їхня література має кілька імен світового значення. У поезії зараз на світовий ринок
висувається з досить значним талантом Мані-Лейб.
...Росію він залишив років 20 тому. Зараз йому 38. Він важко пробивав собі дорогу в житті
шевським ремеслом і лише в останні роки має можливість існувати на плату за своє мистецтво.
Перекладами на жаргон він ознайомив американських євреїв з російською поезією від Пушкіна до
наших днів і ретельно висуває молодих жаргоністів з досить чудовими талантами від періоду
Гофштейна до Маркіша.
ЛЯПАС В ОБМІН НА ПЛЮВОК, з спогадів А. Ярмолинського «Єсенін в Нью-Йорку»
У Нью-Йорку, здається, він почувався краще. У нього було кілька російських друзів. Один з них –
Леонід Гребньов (псевдонім Леоніда Файнберга), котрий свого часу входив до складу групи
імажиністів. ...Гребньов звів Єсеніна з єврейським поетом Брагінським, теж вихідцем з Росії, котрий друкувався під псевдонімом Мані-Лейб. Шанувальник Єсеніна, Мані-Лейб переклав низку
його віршів на ідиш. Незважаючи на різницю років (Брагінському було під сорок), Єсенін досить
близько зійшовся з ним і його дружиною, яка теж писала вірші.
Якось вони запросили Єсеніна на вечірку. ...До відомого ступеня це був літературний вечір.
Господар
