БРАГІНСЬКИЙ Мані-Лейб
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: американо-єврейський.
Поет, перекладач.
З міщанської родини.
Народився 20 грудня 1883 р. в м. Ніжині Чернігівської губернії Російської імперії (нині –
районний центр Чернігівської області України).
Помер 4 жовтня 1953 р. в м. Нью-Йорку (США). Похований на місцевому цвинтарі.
Спеціальної освіти не мав.
Працював чоботарем, журналістом.
Член Української соціалістичної партії.
Друкувався в газетах «Ді нає цайт», «Форвертс», журналі «Література і життя».
Перу нашого земляка належать збірки «Вірші», «Балади», «Єврейські і слов’янські мотиви» (усі –
1918), двотомник «Вірші і балади» (1955). Його казка у віршах «Інгл-цінгл-хват» неодноразово
перевидавалася, у тому числі й у СРСР.
Не знаходячи спільної мови з владою, емігрував – спочатку до Великобританії (1904), а потім –
США (1905).
Серед друзів та близьких знайомих Б. – С. Єсенін, І. Мангер, З. Ландау, Г. Горбачов, Е.
Лисицький, Д. Ігнатов, А. Дункан, Р. Айзланд, В. Бренер та ін.
***
ЗБИРАТИ ПОПІЛ
, з життєвого кредо М.-Л. Брагінського
Мені залишилося в тиші благоговійно збирати попіл.
ГОГОЛЬ З УСМІХНЕНИМ РОТОМ, з вірша М.-Л. Брагінського «Ніжин» у перекладі В.
Шубінського
Нежина трубы и тропы,
Ивы, снопы, огурцы.
Грязи весною потопы,
Снега на кровлях венцы.
Нищий на рынке с бандурой,
В землю уткнувшийся бык,
Маклер косматый и хмурый,
Свиньи и русский мясник.
.................................................
Стадо – и пыль, как из сита,
Бич, как коса, над гуртом…
Смотрит на город с гранита
Гоголь с насмешливым ртом.
.................................................
Слушай! Мужичий угрюмый
Хор (то ли плач, то ли вой)
Взвился шевченковской думой:
«Гей, соловейко, не пой!»
І ТИША ЖОРСТКО ВІДПОВІСТЬ, вірш М.-Л. Брагінського «Бабине літо» у перекладі В.
Шубінського
Деревня. Ночь. Луна мячи кидает,
С моей играет болью, как дитя.
В траве белесой тыквы вырастают,
Как луны желтокожие, блестя.
Деревья – свечи голубого воска -
Застыли перед Богом в тишине.
Лист упадет – и тишь ответит жестко,
И жестче – горе тайное во мне.
ЧАРІВЛИВА КРАЇНА, вірш М.-Л. Брагінського «Казочка» у перекладі Р. Торпусман
За широкими морями,
За далекими горами,
Недоступна, не видна,
Есть волшебная страна.
Там друг в друга не стреляют,
Там погромов не бывает,
Не слыхали о войне
В этой сказочной стране.
ЗНАЧНИЙ ТАЛАНТ, з нарису С. Єсеніна «Залізний Миргород»
Для російського вуха й ока взагалі Америка, а головним чином Нью-Йорк, – трохи з кров’ю Одеси
й західних областей. Нью-Йорк на 30 відсотків єврейське місто. Євреїв головним чином загнав
туди необхідність бурлацтва через погроми. У Нью-Йорку вони осіли досить міцно й мають свою
жаргонну культуру, що шириться усе більше й більше. У них є свої поети, свої прозаїки й свої
театри. Їхня література має кілька імен світового значення. У поезії зараз на світовий ринок
висувається з досить значним талантом Мані-Лейб.
...Росію він залишив років 20 тому. Зараз йому 38. Він важко пробивав собі дорогу в житті
шевським ремеслом і лише в останні роки має можливість існувати на плату за своє мистецтво.
Перекладами на жаргон він ознайомив американських євреїв з російською поезією від Пушкіна до
наших днів і ретельно висуває молодих жаргоністів з досить чудовими талантами від періоду
Гофштейна до Маркіша.
ЛЯПАС В ОБМІН НА ПЛЮВОК, з спогадів А. Ярмолинського «Єсенін в Нью-Йорку»
У Нью-Йорку, здається, він почувався краще. У нього було кілька російських друзів. Один з них –
Леонід Гребньов (псевдонім Леоніда Файнберга), котрий свого часу входив до складу групи
імажиністів. ...Гребньов звів Єсеніна з єврейським поетом Брагінським, теж вихідцем з Росії, котрий друкувався під псевдонімом Мані-Лейб. Шанувальник Єсеніна, Мані-Лейб переклав низку
його віршів на ідиш. Незважаючи на різницю років (Брагінському було під сорок), Єсенін досить
близько зійшовся з ним і його дружиною, яка теж писала вірші.
Якось вони запросили Єсеніна на вечірку. ...До відомого ступеня це був літературний вечір.
Господар продекламував свої переклади з Єсеніна, Левін прочитав його «Товариша», а сам Єсенін
– монолог Хлопуші з «Пугачова» і розмову Чекістова із Замарашкіним, якою відкривається
«Країна негідників». Вибір сцени для читання був украй безтактний. «Я знаю, що ти жид», –
говорить Замарашкін своєму співрозмовникові.
...Легко уявити собі враження, яке це справило на публіку, котра складалася суцільно з євреїв.
Вечірка закінчилася скандалом. ...Облаяний «жидом», Брагінський дав Єсеніну ляпас, а той
плюнув йому в обличчя.
Наступного дня Брагінські відвідали винуватця скандалу й відновили з ним дружні стосунки.
Єсенін вважав за потрібне надіслати їм письмове вибачення.
ЗНАЮ, ЩО ТИ ЄВРЕЙ, місце з поеми С. Єсеніна «Країна негідників», яке обурило М.-Л.
Брагінського
З а м а р а ш к и н
Слушай, Чекистов!..
С каких это пор
Ты стал иностранец?
Я знаю, что ты еврей,
Фамилия твоя Лейбман,
И черт с тобой, что ты жил
За границей...
Все равно в Могилеве твой дом.
ДУША МОЯ БЕЗНЕВИННА, з листа С. Єсеніна М.-Л. Брагінському в січні 1923 р.
Милий Милий Монілейб!
Лежу розбитий морально й фізично. Цілісіньку ніч біля мене чергувала сест[ра] милосердя. Був
лікар і впорснув морфій.
Дорогою мій Моні Лейб! Заради Бога вибачте мені й не думайте про мене, що я хотів щось утнути
погане чи образити когось.
Що я можу зробити, мій Милий Монілейб, дорогий мій Монілейб! Душа моя в цьому безневинна, а розум, що пробудився сьогодні, додає мені гірких сліз, чудовий мій Монілейб! Умовте свою
дружину, щоб вона не злилася на мене. Нехай спробує зрозуміти й вибачити. Я прошу у Вас хоч
небагато до мене жалю.
Люблячий Вас Всіх Ваш С. Єсенін.
ПРОПАГУЮ МАНІ-ЛЕЙБА, з книги С. Борисова «Зустрічі з Єсеніним»
Після негарної історії зі скандалом, що завершився судом у Будинку Друку, Єсенін прийшов до
редакції й, стримуючи гнів, сказав:
– Хіба я антисеміт? Моя перша дружина – єврейка, друзі мої євреї, єврейського поета Мані-Лейба
я пропагую в Росії... Немає в мене антисемітизму.
Єсенін перехрестився, що іноді робив на підтвердження правдивості своїх слів.
ЦЕНТРОМ СТАВ КИЇВ, з рецензії Н. Кудрявцевої «Мані-Лейб Брагінський, Ель Лисицький
«Інгл-Цінгл-Хват»
Відомо, що в 1920-х рр. у СРСР сталася справжня революція в дитячій літературі й у видавництві
для дітей. Набагато менше відомо про те, що в створенні нової дитячої книги взяли участь також
чудові єврейські поети та художники. ...Дитяча книга була не лише найважливішим проектом
молодого єврейського авангарду, вона стала частиною програми по створенню «нового єврея».
Головним центром нової єврейської культури став після революції Київ. Саме в цьому місті в
розпал Громадянської війни надруковані перші шедеври нової єврейської дитячої книги.
Одна з найяскравіших книг – поема «Інгл-Цінгл-Хват» американського єврейського поета Мані-
Лейба, видрукувана з ілюстраціями Е. Лисицького в Києві 1919 року.
...Якщо ім’я Лисицького, одного зі стовпів російського авангарду, досить добре відоме, то ім’я
Мані-Лейба навряд чи щось говорить сучасному російському читачеві. У його ранній «дитячій»
поемі «Інгл-Цінгл-Хват» відчувається російська (від Пушкіна до Блока) поетична інтонація. Та й
сам центральний образ зими, снігопаду, заметілі недвозначно асоціюється з Росією й російською
революцією. Безсумнівно, ця інтонація була дуже добре зрозуміла його сучасникам, адже в 1920-х
рр. єврейська читаюча публіка давно була двомовною.
ВІРШІ ВИРОСТАЛИ З СМІТТЯ, з статті В. Димшиця «Мані Лейб. Ніжин»
Вірш «Ніжин» написаний на початку 1930-х рр. і відноситься до «імажиністського» періоду
творчості Мані Лейба. Для його творчості цього часу характерна пейзажна лірика, у якій панує
ідилічний тон. Таким же простором ідилії є й «Ніжин».
...Мані Лейб почував себе «удома» і у російській і українській мовах.
...Перший звучний образ – це бандуристи, котрі змушують згадати одночасно про Гоголя, Шевченка й український фольклор. Істотно, що жебраками-бандуристами традиційно були сліпі, і
це перший, але не останній, у вірші гомерівський мотив. Сліпі бандуристи-«гомери», які
виконують думи, замінюють Мані Лейбу Гомера, якого вивчають у сусідньому Ліцеї.
Про що співають бандуристи? Про Хмельниччину й гайдамак. Їхні думи нагадують про події, які
були для євреїв України національною катастрофою, і одночасно про «Тараса Бульбу», твір, що
сприймається «національно орієнтованою» єврейською інтелігенцією як твір образливо
антисемітський.
Ця обставина аніскільки не бентежить Мані Лейба. Впродовж усього вірша він з епатуючою
наполегливістю перераховує предмети, персони й обставини, які не могли не шокувати
«добромисного» єврейського читача, і, понад те, оголошує їх джерелом свого натхнення. Це всі і є
те саме «сміття», з якого ростуть його вірші.
СУМНЕ СВІТЛО, з інформації «Презентація збірки «Ніжин» на hin.ndu.edu.ua Викладачі, студенти, ліцеїсти, учасники літературної студії, працівники бібліотеки, члени
єврейської громади Ніжина взяли участь у презентації збірки поезій «Ніжин» єврейського поета
Мані-Лейб Брагінського. Перший переклад з ідиш українською виконала і видала в Києві Валерія
Богуславська. «Коли я вперше прочитала його вірш «Ніжин», – зауважила перекладачка, – «мене
зачарувало оте злиття єврейського світовідчуття з суто українським, яке пронизує багато віршів
поета; цим сумним світлом зігріта його ностальгія».
Подія відбулася за підтримки Ніжинського держуніверситету імені Миколи Гоголя, Центру
гуманітарної співпраці з українською діаспорою, благодійного фонду «Ніжин», редакції
міськрайонної газети «Ніжинський вісник».
