Борсук-Моисеев Фома (fb2)


Настройки текста:





БАРСУК-МОЙСЄЄВ (МОЙЗА) Хома Іванович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Лікар, письменник, перекладач. Перший учений фізіолог на теренах Російської імперії (1794).

З міщанської родини.

Народився в 1768 р. в Чернігівській губернії Російської імперії (нині – Чернігівська область

України).

Помер в червні 1811 р. в м. Москві Російської імперії (нині – столиця РФ).

Закінчив Київську духовну академію (1788), медичний факультет Московського університету

(1788-1793).

Працював викладачем Московського університету (1795-1810).

Надвірний радник.

Спеціалізувався з проблем фізіології, патології, терапії, семіотики, діететики, впливу факторів

зовнішнього середовища на організм людини.

Як вчений дебютував релігійно-містичним трактатом «Про чудове блаженство людське;

філософське міркування, Святим писанням підкріплюване» (1785).

Потім настала черга доробків «Шлях до здоров’я або наука зберігати своє здоров’я» (1791),

«Дитячий лікарський порадник, твір на користь дітей написаний» (1793), «Про дихання» (1794),

«Про вплив повітря, пір року і метеорів на здоров’я людини» (1801).

Переклав книги І. Рубелія «Медична практика або настанова з лікування хвороб, які здебільшого

трапляються в гуртожитку» (1789), М. Лохера «Практичні спостереження, які проводив він у

лікарні св. Марка над венеричною хворобою», Р. Фогеля «Надійні і зручні засоби пізнавати і

лікувати криваву харкотиння, криваву блювоту і гикавку» (обидві – 1790), Ф. Рібеля «Повний і

загальний лікарський порадник» (1791), «Опис цілющого декокта Ріхарда Ловера» (1792), М.

Скіадана «Про причини і дії пристрастей душевних, також і про спосіб стримувати і приборкувати

їх для благополучного і спокійного життя» (1794), Ф. Шлетера «Аптека або наука виготовляти

різні ліки» (1795), «Дари природи, котрі особливо властиві кожному місяцю року» (1797), Ф.

Блуменбаха «Про єдність роду людського і його різноманітності» (1801), «Туртелєва гігієна»

(1809), «Фізіологія або наука про єство людське» (1795).

Серед друзів та близьких знайомих Б.-М. – І. Венсович, Ф. Керестурі, І. Сибірський, В. Ріхтер, Д.

Оболонський, С. Зибелін, Ф. Політковський та ін.


***

СОВІСТЬ, ВІРА, БЛАГОДАТЬ,

з життєвого кредо Х. Барсука-Мойсєєва

Блаженство людини складає чиста совість, підкріплювана вірою і благодаттю.


РУКОПИСНА ДИСЕРТАЦІЯ, з реферату А. Романова «Наука як продуктивна сила суспільства»

У Росії перші вчені ступені були присуджені в області медицини. Високе право присуджувати

вчений ступінь доктора медичних наук було надане в 1754 р. Медичній колегії, а в 1791 р. –

Московському імператорському університетові.

Історичні джерела свідчать, що першою дисертацією на здобуття вченого ступеня доктора

медичних наук, яка було захищена в Московському університеті, був рукопис об’ємом у 52

сторінки. Його автор – Ф. І. Барсук-Мойсєєв.

Виконання робіт того часу у вигляді рукописів пояснювалося їх невеликим об’ємом.


ЗАДНІХ НЕ ПАС, з статті С. Капітульської «Українська та російська медицина розвивалися у

тісній взаємодії»

Існував медичний факультет і в Московському університеті, але протягом 30 років він випустив

всього 20 лікарів (з них 10 – українці) і присвоїв докторське звання лише одному з них –

вихованцю Київської академії Х. І. Барсуку-Мойсєєву.

Справжнє ім’я Хоми Івановича Барсука-Мойсєєва було Хома Мойза. При русифікації він став

Мойсєєвим, а у пам’ять про роки своєї київської студентської молодості до нового російського

прізвища додав анаграму слова «бурсак». Свої медичні твори та переклади з латини й французької

мови він підписував своїм справжнім іменем – Хома Мойза.

У Московському університеті він викладав медичні дисципліни, керуючись працями видатних

європейських вчених.


УНІКАЛЬНА ВИСТАВКА, з кореспонденції І. Филіппова «Чехов заслужив «четвірку»

Еволюція звичайного скальпеля, медичні карти знаменитих пацієнтів і перша написана в Росії

дисертація. Вся історія старого медичного вузу країни, академії імені Сеченова, розташувалася в

декількох залах, де до ювілею відкрилася унікальна виставка, здатна зацікавити не лише лікарів.

...Частина експонатів: із старого анатомічного музею – голова єгипетської мумії, з клініки шкірних

хвороб – воскові фігури, а з кафедри судової медицини – випадок з практики. Старовинний

мундир лікаря роздивляються лікарі сучасні, в мундирах військово-медичної служби.

...Ось рука лікаря написала історію хвороби селянки Ганни Яковлевої. 1883 рік. Хвора скаржиться

на біль в правому боці, кашель, задуху. На лікарському бланку – ім’я лікаря-куратора: Антон

Чехов.

«Коли читаєш історію хвороби, не можна сказати, що це заповнено рукою великого письменника.

Це не є видимим. Загалом, наша професура говорить, що це тверда «четвірка», – зазначає ректор

ММА ім. І. М. Сеченова Михайло