що це прийом і що за ним стежать.
Через півгодини Балабанова повернулася і, поговоривши з нею про Мексику, п. Вільярдо пішов.
КОЛИ ЄДИНА МЕТА – НАЇСТИСЯ, з статті Е. Гофера «Роль відступників у справах Божих»
Бідняк на межі голодної смерті живе цілеспрямованим життям. Відчайдушно боротися за харч і
дах – значить бути цілковито вільним від почуття безцільності власного життя. Цілі тут абсолютно
конкретні й близькі. Кожна їжа – це вже осягнення мети; лягти спати з наповненим шлунком – вже
тріумф; кожна несподівана знахідка – вже чудо. Навіщо таким людям висока натхненна мета, яка б
надала їхньому життю сенсу й гідності? Від спокуси масового руху вони захищені немовби
імунітетом.
Анжеліка Балабанова описує вплив крайнього убозтва на революційний запал знайомих
революціонерів, що з’їхалися до Москви в перші дні більшовицької революції: «Я бачила
чоловіків і жінок, що ціле життя присвятили служінню ідеям і радо відмовилися від матеріальних
благ, від незалежності, від особистого щастя, родини – все заради того, щоб реалізувати свої
ідеали, цілковито захоплених вирішенням питання холоду й голоду».
Там, де люди працюють від зорі до зорі заради хліба насущного, вони ні на що не ображаються й
ні про що не мріють. Одна з причин нереволюційності китайських мас корениться в тому, що в
Китаї для найелементарнішого існування необхідні неймовірні зусилля. Інтенсивна боротьба за
існування робить людей радше статичними, ніж динамічними.
