КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Балабанова Анжелика [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

такого ж

ерудита Володимира Леніна!

Роман не вичерпувався інтимними стосунками і яскравою пристрастю – він мав величезне

значення для майбутнього дуче саме в культурному сенсі. Балабанова – на думку багатьох

біографів Муссоліні – відкрила для Беніто світ культури та естетики. Вона навчила свого коханого

бачити і розуміти прекрасне.

...На початку Першої світової війни між Анжелікою і Беніто стається сварка, і їхні

шляхи розходяться.


САМА НЕ МАЛА ПОЧУТТЯ ПРЕКРАСНОГО, з оцінки М. Сарфатті А. Балабанової

Рятівна благодать гумору повністю обійшла її. Але ще більшою мірою у неї було відсутнє відчуття

прекрасного. І це її щастя! Інакше вона стрибнула б в найближчий колодязь.


ЖАЛЮГІДНИЙ БОЯГУЗ, з статті К. і Т. Єнків «Приватне життя Гітлера, Геббельса, Муссоліні»

На думку Балабанової, Муссоліні був нервовою, надзвичайно збудливою, жалюгідною, схильною

до богохульства людиною, мстивою, нарочитим ледарем, який погано одягався, ненавидів фізичну

працю і інтелектуалом, котрий гордився собою. Він постійно скаржився на здоров’я, хвалячись

одночасно своєю силою. Анжеліка припускала, що за цим помітним, самовпевненим фасадом

може ховатися боязка, невпевнена в собі людина...

Коли вона вперше розмовляла з ним, у неї склалося враження, що вона ніколи в житті не бачила

«жалюгіднішої істоти. Не зважаючи на величезну щелепу, озлоблення і неспокійний блиск його

чорних очей, він складав враження людини украй боязкої. Навіть слухаючи мене і при цьому

торсаючи нервовими руками великий чорний капелюх, він, здавалося, був стурбованіший своїм

внутрішнім кипінням і найменше прислухався до того, що я говорила».

Але в той період він Анжеліці подобався, хоча пізніше вона зненавиділа його за зраду соціалізму.


ІДЕАЛАМ РІСОРДЖІМЕНТО НЕ СИМПАТИЗУВАЛА, з розвідки Л. Мізеса «Бюрократія.

Запланований хаос»

Коли в 1911 році Італія почала велику серію воєн підступним нападом на Туреччину, Муссоліні

організовував люті демонстрації проти відправки військ до Лівії. ... Тепер, в 1914 році, він

відкинув війну проти Німеччини й Австрії як війну імперіалістичну.

Тоді він був ще під впливом Анжеліки Балабанової. Пані Балабанова посвятила його в тонкощі

марксизму. Для неї поразка Романових означала куди більше, ніж поразка Габсбургів.

Вона не симпатизувала ідеалам Рісорджіменто.


ДОЗВОЛЯЛА СЕБЕ ВИКОРИСТОВУВАТИ, з статті Л. Моковкіна «Досвід комуністичної

глобалізації»

Після перемоги революції в Росії Ленін з тужливим виразом обличчя (не сардонічним) сказав:

«Товаришу Анжеліка, невже життя вас нічому не навчило?» Це була відповідь на обурення

Балабанової застосовування провокаторів в ЧК. Більшовики «використовували метод природного

відбору навпаки, вибираючи собі людей для співпраці не за їх позитивними, а за їх негативними

якостями тому, що такими людьми легше маніпулювати» – уже розуміючи це, Балабанова

продовжувала дозволяти експлуатувати свій міжнародний авторитет і талант спілкування з

масами.


ПРОВОКАЦІЯ НЕ ВДАЛАСЯ, з дослідження Л. і В.Хейфеців «Мексиканська авантюра

Радянського уряду в 1919 році»

12 квітня п. Вільярдо запросили до 2-го Будинку Рад, (раніше – готель «Національ») в

Мисливському Ряду в номер, який займала Товариш Анжеліка Балабанова, секретар III-го

Інтернаціоналу. ...У багато прибраній вітальні Анжеліка Балабанова прийняла гостей – п. Блідіна,

Грузенберга, Кантаровича, тов. Мілкича представника Сербських комуністів в Росії, п. Вільярдо і

службовця комісаріату – завідувача упаковкою посилок.

Подали «five о clock» у вельможному севрському посуді. Французькою велися великосвітські

розмови, котрі постійно переривалися телефонними дзвінками...

...Банкноти перераховані перед п. Вільярдо, зашиті в особливе полотно і завірені печаткою

консульства.

...Балабанова ...запрошує п. Вільярдо завітати до неї об 11 ч. ночі. Зацікавившись, п. Вільярдо

з’явився...

– Товаришу! – вигукнула Балабанова, – даруйте, але я маю піти на півгодини до Кремль до

Володимира Ілліча. Прошу Вас зачекати. Бачите мою довіру. Тут, на столі, секретна

кореспонденція III Інтернаціоналу, і я на півгодини довіряю її вам і сподіваюся, що ви виявитеся

лицарем.

Пан Вільярдо залишився один в напівкабінеті, напіввітальні. Як навмисне поверх лежала тека:

«Справа представника III Інтернаціоналу в Америці товариша Грузенберга». Вільярдо