БАЛАБАНОВА Анжеліка Ісаківна
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російсько-італійський.
Політик. Діячка європейського соціалістичного руху. Перший радянський дисидент.
З поміщицької родини. Чоловік, М. Балабанов, – член Центральної Ради.
Народилася 1878 р. в м. Чернігові Російської імперії нині – адміністративний центр однойменної
області України).
Померла 1965 р. в м. Римі (Італія).
Навчалася в Брюссельському університеті (1897).
Була редактором італійської газети «Аванті» (1912-1914), помічником наркома іноземних справ
України (1918), секретарем Комінтерну (1919-1920), наставницею Беніто Муссоліні (???),
Учасниця ціммервальдського руху.
Виступала проти союзу італійських соціалістів з комуністами.
Перу нашої землячки належать книги «Ленін зблизька» і «Моє життя – боротьба. Мемуари
російської соціалістки».
Не знайшовши спільної мови з більшовиками, емігрувала (1922).
Що стосується особистого життя, то наша землячка після недовгого шлюбу розлучилися з
чоловіком (1897).
Серед друзів та близьких знайомих Б. – Г. Плеханов, Х. Раковський, Б. Муссоліні, К. Цеткін, Л.
Троцький, Р. Люксембург, К. Радек, А. Бабель, В. Ленін, А. Грамші та ін.
***
НАЙСТІЙКІША – ВЛАДА ЛЮДОЇДІВ
, з політичного кредо А. Балабанової
Жодна влада не може бути стійкішою за ту, яка здатна знищити людське життя, не заплативши за
цей злочин.
З МЕНЕ ЛІПИЛИ «ВІНЕЦЬ РОДИНИ», зі спогадів А. Балабанової
У мене не було товаришів для ігор, мені не дозволялося відвідувати школу або грати з своїми
братами, які спілкувалися з іншими дітьми. У очах своєї матері я мала стати «вінцем родини».
Моє виховання було таким, щоб я відповідала своєму призначенню – шлюбу з багатою людиною,
дозвільному життю, для якого традиційне виховання і дотримання суспільної пристойності були
необхідною підготовкою. Хороші манери, мови, музика, танці і уміння вишивати – ось що
вимагалося від російської світської пані. У школі я могла б навчитися чомусь поганому від
«звичайних» дітей.
ЗАМОВНИК І ВИКОНАВЕЦЬ, з оцінки А. Балабановою В. Леніна і Г. Зіновієва
Мене здивував і навіть дещо потішив той факт, що деякі палкі революціонери так швидко стали не
лише хорошими чиновниками, але й хорошими бюрократами.
...Я відзначила..., що завжди, коли треба було здійснити якийсь нечесний фракційний маневр,
підірвати чиюсь репутацію..., Ленін доручав виконання такого завдання Зіновієву.
БУНТІВНИЙ ЕГОЇСТ, з оцінки А. Балабановою Б. Муссоліні
Радикалізм і антиклерикалізм Муссоліні – більше відгомін його раннього оточення і
віддзеркалення власного бунтівного егоїзму, ніж результат розуміння і переконаності. Його
ненависть до пригноблення не була тією безликою ненавистю до системи, яку розділяли всі
революціонери. Вона виникла з особистого відчуття приниженості і незадоволеності, з пристрасті
до самоствердження і з рішучості узяти особистий реванш.
ВІЧ-НА-ВІЧ З ГОРЕМ, зі спогадів А. Балабанової І. Арманд
Арманд педантично одягалася, як стовідсоткова більшовичка – завжди в одному й тому ж
суворому стилі. І як стовідсоткова більшовичка думала й говорила. Вона вільно володіла багатьма
мовами. І будь-якою з них дослівно цитувала Леніна.
...Не лише його (Леніна – авт. ) обличчя, але й уся фігура виражала такий величезний смуток (на
похороні І. Арманд – авт.), що я не насмілилася з ним привітатися, навіть найменшим жестом
привернути його увагу. Було ясно, що він хоче залишитися зі своїм горем віч-на-віч. Він неначе
зіщулився навіть, кепка майже закривала обличчя; очі, здавалося, тонули в сльозах, які він насилу
стримував. Наше коло рухалося, і він рухався вслід за людьми, не опираючись, немовби був
вдячний людському потокові, що ніс його все ближче до мертвого товариша.
НАВЧИЛА РОЗУМІТИ ПРЕКРАСНЕ, з кореспонденції К. Бондаренка «Українська мрія Беніто
Муссоліні»
У Швейцарії Анжеліка знайомиться з молодим, напівзлиденним соціалістом Беніто Муссоліні.
Ловелас і серцеїд, котрий мав неабиякі акторські здібності і схильність до авантюризму, Беніто
вразив Анжеліку. Між ними спалахнув роман, гідний пера великих письменників.
Муссоліні був на 5 років молодшим за Балабанову: їй було 35, йому – 30. Анжеліка була
всесторонньо розвиненою, її інтелект і ерудиція вражали всіх – навіть друга і опонента,