КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Заблоцкий-Десятовский Андрей [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

class="book">представити «крамольну» записку імператорові Миколі I, а рукопис тримав в якнайглибшій

таємниці; проте, вона стала відомою прихильникам кріпосного права і накликала на автора їх

ненависть, яку особливо давав відчути впливовий князь Меншиков.

…У статті «Причини коливання цін на хліб в Росії» проводив думку, що однією з головних

причин надзвичайного падіння цін на хліб служить дармова праця, обумовлена кріпосною

залежністю (найменування її ховалося за терміном: «обов’язкова рента»). І стверджував, що

«правильна відповідність між виробництвом і попитом на хліб може встановитися лише тоді, коли

рента прийме природний економічний характер» (вважай: коли знищиться кріпацтво).

Після відміни кріпосного права Заблоцький-Десятовський наполягав на необхідності невідкладної

відміни відкупів. Йому також належить план акцизної системи.


СЛОВ’ЯНИ ЛАЮТЬ, з листа В. Боткіна А. Краєвському

Слов’яни лають її (статтю «Зауваження на статтю п. Хом’якова «Про селянські умови» – авт.) несамовито і з піною біля рота; люди ж прості вважають її чудовою.

Гр(ановський) витримав за неї у Свербєєва дуже різку суперечку.

Г(ерцен) не нахвалиться нею.


НАСТАВНИК МОЛОДІ, з дослідження П. Семенова-Тян-Шанського «Початок епохи звільнення

селян від кріпосної залежності»

Хоча здійснена імператором Миколою I війна проти кріпосного має права, за виразом одного з

найвидніших діячів його штабу А. П. Заблоцького-Десятовського, мала характер «партизанської

війни» і кінчилася безуспішно, а самий штаб зі сходженням на трон нового царя був

розформований, все ж таки багаторічна діяльність графа Кисельова дала великій епосі 1857-1861

рр. немало корисних діячів.

Повертаючись постійно від поривів бунтівної юності до своїх високих ідеальних прагнень, М. О.

Мілютін особливо співчував великим державним планам свого знаменитого дядька графа

Кисельова щодо звільнення селян, прагнув ознайомитися з ними через його близьких

співробітників і особливо через найближчого з них – А. П. Заблоцького-Десятовського. В 1841 р., коли за таємним дорученням графа Кисельова об’їжджав губернії з метою ознайомлення з

становищем поміщицьких селян, з ним негласно перебував й М. О. Мілютін.

Ця поїздка …надзвичайно розширила кругозір Миколи Олексійовича і остаточно зробила його

пристрасним прихильником високої ідеї звільнення селян.

Між цими особами високе місце …за своєю полум’яною, пристрасною і повною самовідкидання

відданістю ідеї звільнення селян займав Костянтин Дмитрович Кавелін, зв’язаний тісною і

незмінною дружбою не тільки з М. О. Мілютіним, а й з А. П. Заблоцьким-Десятовським. Хоча

Кавелін і не брав безпосередньої і, так би мовити, офіційної участі в законодавчих роботах зі

звільнення селян, проте послуги, надані ним цій великій справі, такі значні, що вони роблять його

ім’я незабутнім в історії цієї епохи.


ЯК ЗАЛУЧАЛИ ЧИТАЧІВ, з дослідження Ю. Виноградова «Історія російської журналістики

XVIII-XIX століть»

Йдучи з журналу Краєвського, Бєлінський, Герцен і Некрасов вважали, що «Вітчизняні нотатки», втративши «дух» і «закваску», втратять колишній напрям, змістовність і, отже, популярність у

читачів. Так і трапилося. Проте перший час Краєвський, аби утримати читачів, вважав за доцільне

зберігати репутацію журналу, яка певною мірою затвердилася. Тому він надрукував повісті

Салтикова-Щедріна «Суперечності» і «Заплутана справа», статтю Заблоцького-

Десятовського »Причини коливання цін на хліб в Росії» й деякі інші твори, відповідні тому

напряму, який надав журналу Бєлінський.

Самодержавний уряд небезпідставно побачив у повісті Салтикова-Щедріна «Заплутана справа»

«шкідливий плин думок і згубне прагнення до розповсюдження ідей, котрі вже трусонули всю

Західну Європу і які повалили власті і знищили суспільний спокій».

Заблоцький-Десятовський стверджував у своїй статті, що «правильна відповідність між

виробництвом і попитом на хліб може встановитися лише тоді, коли рента прийме природний, економічний характер», тобто із знищенням кріпосного права.


СТАВ ПРОТОТИПОМ ГЕРОЯ ПОВІСТІ І. ГОНЧАРОВА, з книги А. Старчевського «Зі

спогадів старого літератора»

Героєм повісті І. Гончарова («Звичайна історія» – авт.) став його покійний начальник Володимир

Андрійович Солоніцин й Андрій Парфенович Заблоцький-Десятовський.

З двох героїв, позитивних і черствих, притому не останніх егоїстів, котрі мріяли