...Я не зупинився перед необхідністю обшукати і, якщо щось виявилося б підозрілим,
заарештувати Галагана, якби він перебував у керованих мною губерніях.
ПРИСТРАСНО ЛЮБИТЬ МАЛОРОСІЮ, із свідчень Ф. Чижова у справі Кирило-
Мефодіївського товариства
Галаган Григорій, малоросійський багатий поміщик, у вихованні якого я брав активну участь... Він
пристрасно, до безумства, любить свою Малоросію, тільки нею і марить до того, що ми з ним
сварилися...
Знаючи його мало не з дитинства, я впевнений, що ні за своєю тихою щонайдобрішою, до того ж
неповороткою природою, ні за нахилами він не може мати абсолютно ніяких політичних намірів.
ЗАРАДИ СУСПІЛЬНОГО БЛАГА, з статті-реквієму в газеті «Киянин» у вересні 1888 р.
На прикладі створення Колегії ми бачимо, що може бути зроблене в нашому суспільстві людиною
високого державного і соціального статусу, котра має у своєму розпорядженні чималі статки,
якщо його спонукує бажання суспільного блага.
НЕ УНИКНУВ ПОМИЛОК, з автореферату дисертації А. Тимошенка «Державна, господарська і
громадська діяльність Г. П. Галагана»
Яскравий представник відомого аристократичного роду, Г. Галаган своїм ставленням до державної
служби і самовідданою громадською й доброчинною діяльністю переконливо довів, що у
переломні періоди історичного розвитку держави і суспільства, роль особистостей, лідерів
помітно зростає, нерідко набуваючи рис визначальності, суттєво впливає на досягнення кінцевого
результату. Щедро володіючи названими загальнолюдськими чеснотами, він залишається на
сьогодні сучасним та актуальним для наслідування насамперед як державний діяч, який
опікуючись глобальними питаннями, щиро переймався і безкорисливо вирішував проблеми
конкретних людей. Яскрава і, водночас, плідна суспільно-корисна його діяльність повинна
служити не тільки науковим, але й виховним цілям.
...Помітною прогалиною у дослідженні життя і діяльності Г. Галагана залишається відсутність
наукових праць у яких аналізувалася б його господарська діяльність. Він належав до числа
великих землевласників. Так, у 1878 р. він володів 28328 дес. землі, до реформи 1861 р. у маєтках
діяли 3 селітряні заводи, 2 суконні фабрики, 6 цукроварень та 4 винокурні. Хоча після скасування
кріпацтва переробна промисловість у галаганівських економіях занепала, фінансова міць
господарств зросла. Сталося це за рахунок запровадження нових технологій обробітку землі,
сівозмін, посилення спеціалізації окремих господарств, що забезпечило збільшення об’єму
сільськогосподарської продукції, яка реалізовувалася на внутрішньому і зовнішньому ринках.
Поряд з цим, Г. Галаган не уникнув ряду помилок, які не дозволили успішно завершити розпочаті
економічні перетворення. Проявилось це у відсутності належного контролю за управлінською
ланкою в маєтках під час становлення господарств у 50-60 ті рр. і нерішучості при технічному
переоснащенні промислових підприємств, у першу чергу винокурень і цукрових заводів.
ДОПОМАГАВ, ЯК МІГ, з статті Л. Гісцової «Родовий фонд Галаганів в ЦДІАК України»
Сьогодні вже не викликає сумніву: ми повинні поставитися більш уважно до вивчення історії
українських аристократичних родів, представники яких нерідко тією чи іншою мірою впливали на
плин вітчизняної історії. Дослідження життєвого шляху таких непересічних діячів, вивчення
мотивів їхніх дій та умов життя уможливлюють розуміння того, хто ж ми такі, українці, на що
спромоглися, чи є в нас минуле і чи буде майбутнє.
...Неоціненною є роль Г. П. Галагана як земського діяча, зокрема його участь в організації
початкової освіти краю. Крім грошових пожертв, він передав для заснування ремісничого
училища в с. Дігтярях Прилуцького повіту садибу з великим будинком і флігелем, садом, городом,
опікувався школами й у інших селах повіту. Завдяки його зусиллям у м. Прилуках 1874 р. було
відкрито чоловічу прогімназію, яка з 1882 р. стала повною гімназією, а в 1883 р. – жіночу
гімназію.
Але найяскравішим виявом громадської свідомості Г. П. Галагана в царині поширення освіти
було, мабуть, його ставлення до Колегії в м. Києві. На утримання закладу Григорій Павлович
передав 8 тис. десятин землі в ряді сіл, садибу в Києві з двома будинками і кількома флігелями,
значну суму грошей.
Заслуговує на увагу й етнографічна діяльність Григорія Галагана. Від дня заснування Київського
відділення
