КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Корбелецкий Федор [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]


КОРБЕЛЕЦЬКИЙ Федір Іванович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Письменник, перекладач.

З родини священика.

Народився бл. 1775 р. в с. Дрімайлівці Ніжинського повіту Російської імперії (нині –

Куликівський район Чернігівської області України).

За невідомих обставин сконав 21 жовтня (2 листопада) 1837 р. у в’язниці м. Пермі Російської

імперії (нині – обласний центр РФ).

Закінчив Чернігівську духовну гімназію та учительську семінарію (1796).

Працював учителем петербурзького народного училища (1797-1799), чиновником петербурзької

удільної експедиції (1799-1805), Новгородського губернського правління (1805-1808), міністерства

фінансів (1812; 1813-1818), Пермської межової контори (1830-1833).

К. – перекладач книги «Досвід бджільництва для мисливців та охочих до цієї справи» І.-П.

Фрідерика (1807), автор брошури «Коротка розповідь про вторгнення французів до Москви та про

перебування моє в ній, описане з 31 серпня по 27 вересня 1812 року Ф. Корбелецьким, з

додаванням особистої мандрівки» (1813).

Перу нашого земляка належить низка од, серед яких: «На прибуття Павла I з Москви в Петербург

(1797), «На перемогу О. Суворова в Італії» (1799), «На обрання головнокомандуючим» князя М.

Голенищева-Кутузова (1813), а також «Гімн біля берегів Дніпра» (1826).

Життєвий шлях К. не був встелений квітами. У 1812 р. він потрапив у полон до французів, а після

звільнення – запроторений до Шліссельбурзької фортеці: «за підозрою в зраді». Щоправда,

наступного року Сенат його повністю виправдав та поновив на посаді.

Проте найчорнішим виявився схил життя нашого земляка: в 1833 р. його не тільки звільнили з

служби, а й запроторили до в’язниці – «за протизаконні дії й безлад». Просидівши понад чотири

роки за ґратами і так і не дочекавшись суду, К. помер.

Серед друзів та близьких знайомих К. – Г. Державін, І. Корбелецький, Ф. Глинка та ін.


***

СМІЛИВЦІ МИМОВОЛІ

, з життєвого кредо Ф. Корбелецького

Значна кількість сміливців не знає, що куля до смерті б’є.

СЕРЦЕ П’Є ВІДРАДУ, чотиривірш Ф. Корбелецького

Любя Отечество и предан быв царю,

Я в страхе, в холоде, при жажде и средь хладу,

У смерти под косой, у гробу на краю

Дух русской сохранил – и сердце пьет отраду.


НА РАБОЛІПСТВО БОНАПАРТ НЕ РЕАГУВАВ, зі спогадів Ф. Корбелецького

Наполеон, за середнього зросту, обличчя має велике, грізне; короткошиїй, плечистий і корпусом

рівний. Колір обличчя оливковий, волосся на голові чорне, лоб похилий чи навислий, очі малі,

проте швидкі, щоки плоскі, ніс довгий і прямий, з малою, ледве примітною горбовиною, губи

маленькі, притиснуті; підборіддя видалося вперед і досить догори підняте.

Він має вигляд важливий, говорить тихо і мало, і завжди, як було помітно, замислений. З

маршалами і генералами своїми спілкується байдуже, і не лише капелюха ні перед жодним з них

не знімає, але навіть і ніяким знаком на раболіпство не реагує. ...Не помітив я, щоб він сміявся або, принаймні, посміхнувся, і ніколи не бачив його з відкритою головою.

Виключаючи випадок при вступі до Москви, Наполеон ...завжди зберігав ...холоднокровність і

величність.

... Рівні і доти спокійні кроки його раптом стають швидкими і безладними. Він озирається в різні

боки, облямовує мундир, зупиняється, здригається, дивується, бере себе за ніс, знімає з руки

рукавичку і знову надягає, виймає з кишені хустку, мне її в руках і мовби помилкою кладе до

іншої кишені, потім знову виймає і знову кладе, знову знімає рукавичку і квапливо надягає її, і це

повторюється кілька разів.

У такому стані Наполеон перебуває дуже довго, і весь цей час оточуючі його генерали стояли

перед ним нерухомо.


ЖИТТЯ РОЗДВОЇЛОСЬ, з нарису В. Куніна і І. Подольської «Федір Іванович Корбелецький»

Заночував уселі Богородицькому... Тут він почувався у відносній безпеці, оскільки неподалік ...у

полі зупинився на нічліг великий загін донських козаків. Яким ж були подив і жах Корбелецького, коли вранці він побачив французів, що увійшли до села!

У пошуках порятунку Корбелецький побіг до лісу і, провівши там день і ніч, вирішив розшукати

російські війська і приєднатися до них. ...Подорож ...тривала недовго. Перший же французький

пікет його зупинив. Федора Івановича відвели до найближчого села, ...а на ранок відправили до

головної квартири Наполеона, де він «утримувався при