Леванда Александр [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

визнаної й освяченої Робесп’єром, йти далі було нікуди. Чудово, що саме

освітлення цього культу добродійним учнем Жан-Жака зливалося вже із смішними маячнею і

містеріями вдови Катерини Тео. Крім того, переситившись даремністю різних утопій майбутнього,

котрі одна за іншою виявлялися неспроможними, людство на певний час повертало назад голоблі і

переселяло свої мрії в минуле.

Так було, звичайно, переважно в тій країні, в якій революційний рух здійснився в самому житті, а

не лише в думках, тобто у Франції, і, обертаючи погляд на казки, котрі дратували й тішили смак

найближчого післяреволюційного покоління, потрібно неодмінно мати на увазі і строго розрізняти

струмені, що біжать романами хоч би, наприклад, англійки Ганни Редкляйф, або Радкліф, як

завжди писали у нас її прізвище, манірної гувернантки герцога Орлеанського пані Жанліс чи

слізної пані Коттен і добродійно сентиментального Дюкре-Дюменіля – і німців Клаурена та

Шпісса. Все це має, мабуть, одну спільну початкову точку, і цю точку можна, мабуть, назвати

реставрацією середніх століть – проте не скрізь слово «реставрація» однозначна в цьому

відношенні із словом «реакція».