КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Кролик Феофил [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

посланника в Росії за

Петра Великого»

Мною з допитливості зібрані наступні детальні (зведення) про устрій і становище великої

Московської, так званої Патріаршої, школи або гімназії.

Школа ця розташована біля одного з монастирів, у який допускаються лише православні ченці

польського походження.

Архімандрит або ігумен цього монастиря, Феофілакт Лопатинський, є (у той же час) ректором

гімназії. Під його опікою перебувають 17 (учнів), яким він викладає богослов’я. Одержує він від

царя 300 рублів щорічної платні.

Субректор, professor philosophiae Ioakim Bogomodlewskij, (старша) після Лопатинського (особа), викладає філософію, маючи у своєму веденні 16 (учнів).

Потім ідуть: Іоасаф Томилович, професор риторики і префект з інших, менш важливих

(предметів), має у класі 15 (учнів); професор поетики Гаврило Теодорович, відає 10 учнями; професор синтаксії Теодозії Туркевич, відає 21 (учнем); учитель граматики Інокентій

Кульчицький, відає 20 (учнями); magister infimae grammatices, analogiae et lingvae germanicae Феофіл Кролик, відає 84 (учнями); professor Lychudes, didascalus lingvae graecae, graecus oriundus ex insula Cephalonia, відає 8 (учнями).

Крім того, при (школі) знаходяться двоє проповідників: Степан Прибилович і Barnabus

Wolostowskij. Кожний з цих професорів і викладачів одержує від царя по 150 рублів на рік, гроші

акуратно надходять з (Друкованого) приказу; учні одержують на утримання по 3 копійки в день

кожний; втім, учні двох старших класів, а саме theologiae et philosophiae studiosi, одержують щодня

по 4 копійки.

Архімандрит (Лопатинський) говорить, що коли б засновники (школи) близько прийняли (до

серця) її процвітання, добробут і розвиток, то їм неважко було б досягти того, аби учні

одержували щодня втроє більше (теперішнього), що безсумнівно значною (мірою) збільшило б їх

наплив.


МАЛОРОСИ БУЛИ ЗДИРНИКАМИ, з доробку О. Алексєєва «До характеристики руських

архієреїв першої половини XVIII століття»

Взагалі різниця в тому, як уряд дивився на ті чи інші провини архієреїв малоросійського і

великоросійського походження, наводить на думку про те, що там, де на зловживання малоросів

дивилися крізь пальці, в діяннях великоросів вбачали антиурядовий намір. Причини цього варто

шукати й у загальній спрямованості, й в самому насильницькому характері реформ. Проте значну

роль відігравала та обставина, що майже всі архієреї-малороси мали шляхетське походження.

Поведінка деяких малоросів, які обійняли великоросійські кафедри прямо-таки вражає пристрастю

до корисливості і здатність накопичувати багатства найпротизаконнішими шляхами.

Відомо, наприклад, що за переведення архієреїв брав гроші Феодосій Яновський, єпископ

Лаврентій Горка асигнував члену Св. Синоду архімандриту Феофілові Кролику 5 тисяч рублів, що

призначалися на хабарі.

Проте всіх, очевидно, перевершив єпископ Варлаам Леницький. Займаючи єпископську кафедру в

Суздалі, Варлаам ще 1721 р. звинуватили в тому, що він зібрав хабарів на загальну суму в 2801

рублів. Дві тисячі з них він відправив до Києво-Печерського монастиря, де мав намір забезпечити

собі безбідну старість, а на 700 карбованців замовив золоту архієрейську шапку, яку теж

передбачав відправити туди.


НАПИШУ ПРО НЬОГО РОМАН, з інтерв’ю Т. Малярчук Н. Краско

– Щось нове вже пишеш?

– Поки що ні, хоча плани є. Коли я буду стара і страшенно мудра, то напишу альтернативно-

історичний роман про українське бароко. Я вже навіть знаю, хто у мене буде головним героєм.

Його звати Теофіл Кролик. Він був другом Теофана Прокоповича і один-єдиний раз згадується в

якихось барокових анналах. З цього одного речення про нього треба зробити роман. Це було б

цікаво.