КОНДРАТОВИЧ Киріяк Андрійович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Письменник, видавець, перекладач. Перший перекладач повних гомерівських текстів на теренах
Російської імперії.
З козацької родини. Батько, Кондратович А., – сотник Охтирського полку.
Народився в 1703 р.
Помер 14 (25) вересня 1788 р. в м. Петербурзі Російської імперії (нині – м. Санкт-Петербург РФ).
Закінчив Києво-Могилянську академію (1731).
Працював учителем в рязанській слов’яно-греко-латинській школі (1727-1728), придворним
філософом, гуслярем в Петербурзі (1731-1733), перекладачем у Ф. Прокоповича (1733), учителем в
Катеринбурзькій латинській школі (1733-1742), старшим перекладачем Академії наук (1743-1788).
Друкувався в журналі «Працелюбна бджола».
Перу К. належать переклади книг «Про початок поляків та про справи, ними здійснені» М.
Кромера (1735), «Історія слов’ян» Гельмольда і Любецькі (1737), праці з історії слов’янської та
російської географії Т.-З. Баєра (1747), «Готська та шведська історія» І. Магнуса (1747), «Про
справи московські коментар» С. Герберштейна (1748), «Про забобони книжкові або грамотні» І.-
Х. Кехера (1744), «Катонові дворядкові вірші про ґречність» (1745), «Іліада» та «Одіссея» Гомера
(1758-1760), «Елегії» Овідія (1759), «Дванадцять відбірних промов» Цицерона (1762),
«Дослідження складача Рігера про повітря», «Феофіла Сігефра Беєра географія російська з
Костянтина Порфирогеніта», «Твори про варягів, автора Феофіла Сигефра Беєра», «Географія
російська й сусідніх з Росією областей близько 947 року, з книг північних письменників вибрана
автора Беєра» (усі – 1767). Всього перекладів – близько 50.
К. видав «Польський загальний словник» (1775), «Дикціонер, або Реченіар, з абетки російських
слів» (1780).
Після того, як К. переклав «Нотатки про московитські справи» С. Герберштейна, він зауважив:
«Книгу наказати зберігати в потаємному місці з-за багатьох у ній секретів» (1768).
Наш земляк – автор сатиричних брошур «Ворона. Вран. Загальноісторична хвала врану» (1775) та
«Репріманд Воронін» (1778), понад 10000 епіграм, триста з яких увійшли до трьох книг «Дід
молодий» (1769).
К. активно допомагав В. Татищеву в його роботі над «Історією російською з найдревніших часів».
І все ж життя К. складалося не надто вдало. Його не взяли учителем в Тобольську духовну
семінарію (1742), перекладачем в Св. Синод (1746).
Проте найдивніша історія сталася з «Целярієвим дикціонером руським з латинським», переробку
якого К. надав в Академічну канцелярію (1747) і де куратором призначили М. Ломоносова.
Останній протягом чотирьох років, за словами нашого земляка, доскіпувався, лаявся і навіть
погрожував фізичною (!) розправою (чи не в співавтори Михайло Васильович набивався?).
Врешті-решт К. змушений був відхилити занадто активного куратора і попрохати іншого.
Втім, нічого доброго ця принциповість не принесла. Словник «удосконалювали» ще декілька
років, а потім він… без сліду щез.
Сталася сварка і з О. Сумароковим (1760), яка закінчилася бійкою.
К. майже не друкували. Однією з причин була велика кількість у його текстах українізмів.
При поверненні з Уралу в Москву на переправі через Каму наш земляк втратив усе майно. Для
людини, на утриманні у якої була чимала родина, це означало дуже багато. Письменник
неодноразово звертався за матеріальною допомогою не лише до сановних осіб, а й в Академічну
канцелярію, де працював, до багатіїв Демидових та Строганових, проте ніде порозуміння не
знайшов.
В результаті К. пережив психічний розлад (1751-1754) та так і помер в бідності.
Серед друзів та близьких знайомих К. – Ф. Прокопович, М. Ханенко, М. Воронцов, В.
Тредіаковський, В. Адодуров, І. Ільїнський, П. Буслаєв, С. Волчков, П. Строганов, Г. Бужинський, В. Татищев та ін.
***
МЕНЕ НЕ ПОМЕНШАЄ, з творчого кредо К. Кондратовича
Ні від чиєї хвальби мене не додасться і ні від нічиєї огуди не поменшає.
ПЛЮНЬТЕ І ОБЛИШТЕ, з передмови К. Кондратовича до книги «Дід молодий»
Є у вас слина; плюнути й облишити,
Є у вас руки; роздерши, викинути,
Є у вас вогонь; запалити і роздмухати,
Є у вас вода; в ополонку до Кронштадта пустити,
Є у вас віники й щітки; із сміттям вимести,
Є у вас кременівка, на патрони і затички спожити, хлоп’ятам на літаючих зміїв віддати.
А взагалі, самі знаєте, на віщо непридатні папери вживаються.
ЗАКЛАВ
