КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Запольский Иван [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

пройшли повз сивого солдата-

інваліда, що стояв біля входу, і потрапили до просторого парадного вестибулю, освітленого

верхнім скляним куполом.

...Біля великих вікон, які виходили на Воскресенську вулицю, вони побачили декількох дорослих.

За довгим столом, накритим зеленою суконною скатертиною, сидів немолодий вчитель з червоним

доброзичливим обличчям. Трохи далі, біля класної дошки, розташувалися дві ...персони в

мундирах з темно-синього сукна і з яскраво-сріблястим шиттям на комірах. Один з них щось писав

на дошці і говорив рівним спокійним голосом. Він здавався енергійним, але сухим і строгим – все

в його рухах було розраховано, точно. Інший, навпаки, виглядав добрим. Він був нижчим за

першого і не такий худорлявий.

«Строгий» першим відмітив Лобачевських.

– Іване Іпатійовичу, мабуть, ті, про яких нам говорили... Брати Лобачевські? – запитав він,

підходячи до хлопчиків.

Саша кивнув.

– Значить, іспит триматимемо? – продовжував він, коли хлопчики боязко привіталися. – Дуже

добре. Давайте до столу... Хто перший?

Коля зробив крок вперед і назвав своє ім’я.

– Микола Лобачевський? Чудово... О, скільки ви книг принесли! Покажіть!

...У цей час з дверей, на яких була прибита мідна дощечка з написом «Інспектор Ілля Федорович

Яковкін», вийшов середнього зросту чоловік, років сорока, і швидкими кроками попрямував до

столу, вітаючись на ходу з присутніми легким кивком голови. Був він у чорному напівфракові, в

білому жилеті і синіх панталонах. Коля відзначив: дивна у нього, ніби плеската, голова, гладке

жирне волосся, уїдлива усмішка і совиний погляд.

– Почнемо, панове! – сказав той, що увійшов, глянувши на хлопчиків круглими зеленуватими

очима, потім додав, звертаючись до «строгого»: – Пан Карташевський, ви з Іваном Іпатійовичем

старшим займіться, – він кивнув на Сашу, – а ми з Левом Семеновичем випробуємо середнього...

...Комісія приймала. Дуже хвалили його і новий професор Фукс, і Евест, і Запольський. Він і в

скляній справі майстер: весь хімічний посуд, який ти бачиш, – його робота. Золоті руки!