якими сховався літературний редактор і співавтор Баранщиков, розійшлося в лічені дні, а попит на
книгу серед петербурзьких читачів все ріс. Видавці Вільковський і Галченков. порадившись з
Іваном Глазуновим і самим Василем Баранщиковим, вирішили негайно повторити видання і
додати до нього більш докладні зведення про Туреччину з особистих вражень Василя
Баранщикова.
«Скорботну» кінцівку першого видання спішно переробили на благополучну. Помістили список
високих осіб – благодійників героя книжки. Скопіювали клейма на тілі Василя Баранщикова і
помістили їх літографію наприкінці. А головне, доповнили книгу «Додатком, що містить опис
Цар-граду і турецьких начальників духовних, військових і цивільних».
НА КАБАЛЬНИХ УМОВАХ, з дослідження «Історія книги» на sales-books.by.ru
Є. К. Вільковський разом з своїм родичем Ф. А. Галченковым відкрив ільну друкарню у власному
будинку Галченкова на Васильєвському острові. Це підприємство відрізнялося крайньою
нерозбірливістю в підборі видавничого репертуару. Тут можна було зустріти книги від
«Тлумачення псалмів» до творів Вольтера. Книги друкувалися на кошти авторів, перекладачів,
державних установ, окремих видавців.
Впродовж восьми років друкарня працювала за контрактом з комісією з запровадження народних
училищ і надрукувала безліч учбових книг тиражем 322 тисячі примірників. Проте підприємство,
яке діяло на кабальних умовах, бідувало. Становище ускладнювалося боргами за нав’язані
згаданою комісією церковнослов’янскі шрифти. В результаті було ухвалено рішення продати
друкарню на вигідних для скарбниці умовах.
У 1797 р. друкарня припинила своє існування, а що узяв її в оренду Ф. Брунков розорився.
